Відповідь:
9. Установіть відповідність між твором і рядками, які йому належать.
1Г, 2Д, 3А, 4Б,
без варіантів відповіді залишилася цитата з "Марусі Богуславки" (В) То визволь нас, господи,/ Із тяжкої неволі, / Гей, на тихі води,/ На ясні зорі,/ На край веселий,/ Между мир хрещений!
1 «Ой не ходи, Грицю» - Г. цитата: Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,/ Бо на вечорницях дівки-чарівниці!/ Котра дівчина чорні брови має,/ То тая дівчина усі чари знає
2 Зажурилася Україна - Д цитата: Ой козак до ружини,/ Бурлака до дрюка:/ Оце ж тобі, вражий турчин,/ З душею розлука!
3 «За Сибіром сонце сходить? - А цитата Прийшла туга до серденька,/ Як у світі жити?/ Світ великий і розкішний./ Та ніде ся діти!
4 «Чи не той то Хміль» - Б цитата: Ой, втікали вражі ляхи — / Погубили шуби.../ Гей, не один лях лежить/ Вищиривши зуби!
A Прийшла туга до серденька Як у світі жити? / Світ великий і розкішний. / Та ніде ся діти!
Б. утікали ляхи погубили шуби... / Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби
В Ти визволь нас, Господи, / Із тяжкої неволі / Пошли, Боже, на многая літа / I до конця віка!
Г Котрая дівчина чорні брови мае, / То тая дівчина усі чари знає
Д Ой, козак до ружини, / Бурлака до дрюка: / Оце ж тобі, вражий турчин, / З душею розлука!
Пояснення:
Тема: поетична розповідь про бідну квітку, якій байдужа рука панночки «вік вкоротила».
Головна думка: засудження зневажливого ставлення панів до людей (заклик бережного ставлення до природи).
Художні засоби.
Епітети: «дубом високим», «віттям широким», «високу залу», «веселая музиченька», «бідне серце», «веселому вальсі», «гаю милий», «дубе високий», «друже єдиний», «байдужою рукою», «квіточку зів'ялу», «веселих таночках», «залишить байдуже».
Уособлення: «конвалія … захищалась від негоди», «навтішалась конвалія», «конвалії головка схилилась», «промовила конвалія … та й замовкла»,
Метафора: «рука віку вкоротила», «музика … серце крає», «головка пов'яла», «щастя минеться», «тебе, квіточку зів'ялу», «у таночках звиватись».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ой …».
Повтори: «понесли … понесла», «до балу … ой на балі … по балах».
Повтори (рефрен): «Тую квіточку зів’ялу кинула додолу…. Тебе, квіточку зів’ялу, залишить байдуже!».
Антитеза (протиставлення): «Промовила конвалія … Та й замовкла».
Риторичне ствердження: «Може, й тобі, моя панно, колись доведеться Згадать тую конвалію, як щастя минеться».
Риторичний оклик: «Може, колись оцей милий, що так любить дуже, Тебе, квіточку зів’ялу, залишить байдуже!».
Пестливі слова (зменшувальні суфікси): музиченька, квіточку.
Кількість строф: десять.
Рими: високим – широким, біла – вкоротила, залу – балу, грає – крає, закрутилась – схилилась, милий – єдиний, доведеться – минеться, утішатись – звиватись, дуже – байдуже.
Образи: конвалія народ), негода (важке життя), гай (рідний край), панночка (пани), зала (багатство), бал (легке життя), щастя минеться (непостійність).
Вірш «Конвалія» вперше був надрукований у журналі «Зоря» в 1884 році (перший із надрукованих творів поетеси, їй тоді було тринадцять років).
1. Так
2. Ні
3. Так
4. Так
5. Так
6. Ні
7. Так
8. Ні
9.Ні
10. Ні
11. Так
12. Так