Історія українського народу дуже давня і розповідає про основу рису українців – любов до свободи та волі. Вона знайшла своє відображення не тільки в історичних документах, а й у піснях та художніх творах.
Українці – це дуже старий та відомий народ, їх предками були відомі трипільці, які залишили свій незабутній відбиток в українській культурі та розвитку. Потім прийшли часи Київської Русі, тоді на Україні з’явилися князі та, звичний для того часу, державний устрій. Далі настала ера козацтва, про неї слід говорити окремо, адже саме в цей період всі інші народи побачили волелюбність трипільських потомків.
ответ:Історія українського народу дуже давня і розповідає про основу рису українців – любов до свободи та волі. Вона знайшла своє відображення не тільки в історичних документах, а й у піснях та художніх творах.
Українці – це дуже старий та відомий народ, їх предками були відомі трипільці, які залишили свій незабутній відбиток в українській культурі та розвитку. Потім прийшли часи Київської Русі, тоді на Україні з’явилися князі та, звичний для того часу, державний устрій. Далі настала ера козацтва, про неї слід говорити окремо, адже саме в цей період всі інші народи побачили волелюбність трипільських потомків.
Объяснение:
Ні, це не так! Наприклад, чи щасливі ті, у кого дуже багато грошей? Немає. Якщо грошей багато, значить і проблем стає теж багато. Пускай навіть будуть гроші, крута машина багатий будинок. Але чим більше всього цього, тим більше людей хто буде тобі заздрити, що ти маєш усе це. А заздрість інших і твоє щастя, це просто не сумісні веши! Деякі думають, що щастя це просто коли живеш і в тебе є улюблена робота.
Хоча, і це теж не те. Можу привести не великий приклад: Подумайте, адже в багатьох день починається, так само як і починався вчора.
Нудотний підйом з пастелі, туалет, ранковий кава. Дивишся на годинник, розумієш що спізнюєшся на роботу. Увечері з роботи. Сніданок, на диван і дивитися телевізор. Тому що ні на що сил уже немає. Кілька годин сну й усе починається заново… Хіба це наше щастя? Теж нет… Тепер я розповім своє розуміння щастя.
Щастя, це коду прокидаєшся рано ранком, дивлячись у вікно й бачачи, що там устало сонце. Відчувати в собі приплив сил із самого світанку й розуміти, що сьогодні ти зможеш зробити хоч щось що потім залишиться після тебе. Зробити щось корисне для інших, що б усе це запам'ятали й оцінили інші люди. Люди, яких ти любиш! Щастя, це коли наступає літо й ти починаєш жити по сьогоденню.
Просто починаєш розуміти, що ти ще живий! Якщо хто то вважає що саме справжнє щастя полягає в тому, коли ти любиш кого те, і люблять тебе.
Те вони буду не зовсім праві. Справжнє щастя не в любові, а розумінні! Щастя, це коли тебе повністю розуміють і у всьому з тобою згодні. Тоді адже не треба буде з ними про щось сперечатися, адже суперечка- це вже не розуміння. Ще, справжнє щастя, це коли у світі немає війни, коли у світі всі добре. Але цього досягтися дуже й дуже складно. Чому? Так тому що завжди найдуться люди, які захочуть усі те прекрасне, що ти створив просто побрати й зруйнувати в один прекрасний момент.
Прийде створювати всі заново, а це дуже важко. Набагато легше все втратити в одну мить, чому потім усе це побудувати заново. А своє щастя просте неможливо побудувати за лічені миті, на це можуть піти багато років. Краще звичайно не втрачати своє щастя, а зберігати його й звертатися з ним як можна ніжніше й бережнее. А може в цьому і є наш сенс життя? Знайти наше щастя, а потім намагатися всіма силами, які тільки в нас є, намагатися зберегти його від тих злих людей, які прагнуть його в нас відібрати!