1857, 15 травня — у самборі на львівщині в родині дрібного урядовця народився андрій якович чайковський.
1850-і-1860-і рр. — після смерті батька переїхав у с. гординя (біля самбора), мешкав у бабусі. початкову освіту здобув під наглядом учителя церковної школи с. гордині теодора присташа
1869–1877 – навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря».
1873–1877 – був членом підпільного товариства «Студентська громада».
1877 — вступив на філософський факультет Львівського університету, через нестатки залишив його і пішов до війська.
1878 — продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету, очолив студентську організацію “Дружній лихвар”.
1880 — навчався в університеті і підробляв у “Просвіті”.
1882 — Чайковського мобілізували в австрійську армію для придушення герцеговинсько-боснійського визвольного руху. Переїхав у м. Бережани на Тернопільщині, де працював адвокатом.
1884 — склав іспит і став адвокатом-оборонцем у карних справах.
1885 — початок плідної літературної праці; вихід у світ перших літературних творів “Вуйко”, “Образ гонору”, “Олюнька”.
1886 — поява творів “В чужім гнізді”, “Моя перша любов”, “Бразильський гаразд”, “Не піддавайся біді”.
1887 — поява творів “Курателя”, “Рекрут
1890 — у Бережанах відкрив приватну адвокатську канцелярію.
1892 — у газеті “Діло” надруковано “Спомини з-перед десяти літ”.
1895, 16 лютого — познайомився з Осипом Маковеєм.
1895, 26 березня — Іван Франко в листі привітав Андрія Чайковського з “літературним успіхом на писательськім полі”.
1896 — невідомий священик під криптонімом Ю. Д. звинуватив Чайковського, що він у своїх творах “Олюнька”, “В чужім гнізді” очорнив українське духовенство, на що письменник відповів словами ранньохристиянського богослова і філософа Блаженного Августина: “Коли правда є скандалом, то нехай буде скандал”. 1902 — вихід у світ автобіографічної повісті “Своїми силами”.
1906 — став членом антиалкогольного товариства “Відродження”, пропагував тверезий іб життя.
1907 — український письменник Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського написав: “…я поклонник Вашої музи”.
1907 — вийшла повість “За сестрою”.
1914 — повернувся до Самбора, де цього ж року з намови москвофілів його заарештували і посадили до в’язниці.
1914 — звільнений з ув’язнення, отримав роботу адвоката.
1918, 1 листопада — 1919, 13 травня — працював самбірським повітовим комісаром (старостою) ЗУНР.
1919, травень — з сім’єю переїхав на постійне місце проживання в Коломию.
1920 — українська громада в м. Коломиї надала письменнику помешкання в Народному домі.
з 1924 — голова Товариства письменників і журналістів у Львові.
1927, жовтень — листувався з професором Іваном Огієнком.
1928, 21 грудня — у Львові Товариство письменників і журналістів вшанувало 40-ліття громадської праці і літературної діяльності Андрія Чайковського.
1929, 2 березня — урочистий вечір з нагоди 40-річчя літературної діяльності Андрія Чайковського в Коломиї.
1929 — у Коломиї видано виступ Дмитра Николишина “Андрій Чайковський. Ювилейний реферат”.
1930 — видав книгу спогадів з часів боротьби за українську державність “Чорні рядки”.
1934, 19 січня — у м. Львові Андрієві Чайковському зроблено операцію.
1934, 17 вересня — родина Чайковських відсвяткувала золоте весілля Андрія та Наталії.
1935, 2 червня — після тривалої хвороби на 78 році життя в Коломиї помер Андрій Чайковський.
Епітет - Художнє означення, за до якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта.
Порівняння - В основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим.
Метафора - Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння.
Метонімія - Вказівка на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними.
Алегорія - Перенесення значень одного кола явищ на інше, наприклад відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання.
Символ - Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.
Оксиморон - Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення .
Іронія - Прихована насмішка.
Гіпербола -ПеребільшенняПеребільшення.
Літота - Надмірне неприховане применшення.
Риторичні фігури - Особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.
Рефрени - Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості.Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова.
Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок.
Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення.
Інверсія - Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів.
Антитеза - Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів .
Паралелізм - Паралельне зображення чимось подібних предметів.
Алітерація - Повторення приголосних звуків.
Друге почуття - почуття гордості. Гордості за те, що в моїй рідній країні є такі люди, як Климко. Залишившись сиротою, він не озлобився на світ, не почав йому мстити. Ні, його любов до всіх людей, любов до життя, була безмежна. Прагнення до всім скривдженим, бідним, тим, що потрапили у скрутне становище, стояло у Климка на першому місці. Незважаючи на те, що скрізь гриміла війна, він пішов у небезпечну подорож, щоб врятувати маленьку дитину, яка була йому чужою. З тієї подорожі йому не судилося повернутися.
Чого ж навчає нас ця повість? Вона вчить всіх нас доброти, сміливості, рішучості, мужності Вчить ставити чужі інтереси вище своїх. Вчить завжди приходити на до ншим. Адже саме завдяки таким Климкам ми перемогли і вижили у тій війні. І лише будучи такими, як Климко, ми зможемо побудувати славне майбутнє для своєї країни.