Англійський письменник майстерно поєднує елементи фантастики та реальності. Гулівер потрапляє до казкових країн: Ліліпутії, Бробдінгнегу, Лапути та країни гуігнгнмів, в яких усвідомлює усі недоліки місцевого населення.Реальною паралеллю в романі є тема подорожі у невідомі країни, адже твір було написано в епоху великих географічних відкриттів, тому Гулівер і став судовим лікарем і охоче погоджувався на експедиції в невідомі країни. Ці історичні факти органічно поєднуються з життям Гулівера у фантастичних країнах. Саме завдяки такій складній конструкції будується сатиричний гротеск у романі.
У всех антилоп ноги обыкновенно довольно длинные и стройные, хвост оканчивается пучком волос, шерсть короткая и окрашена в живые цвета; у многих антилоп, как у оленей, существуют так называемые слёзные каналы под глазами. Величина описываемых животных весьма различна: карликовая антилопа (Cephalophus) достигает в вышину всего 20—23 см, тогда как самые крупные виды бывают ростом до 1,6 и 2 метров. Большинства антилоп мирные, общественные, пугливые животные и замечательны чрезвычайной быстротой своих движений.
Власне закінчення твору "Сіроманець" пропоную скласти так:
Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!
