З того часу Хух любили всі діти. Одного разу Хуха-Муховинка полетіла до ставка а там бідна берізка зхилилася. Хуха підійшла і вирівнила берізку, аж раптом берізка відповіла. -Дякую тобі! Хто ти і як тебе звати?- Запитала берізка у Хухи. -Я Хуха-Муховинка.- Відповіла Хуха. -Оце так несподіванка.- Зла відьма говорила що Хухи злі, а ти добра! -Що за відьма?- Запитала Хуха. -Зла чаклунка на ім'я Марка, вона ненавидить тварин і рослин. -А де вона живе?- Запитала знову Хуха. -По серед річки направо, а потім вздовж там хатинка чорна, велика. -Дякую тобі Берізко! - Відповіла Хуха і пішла до річки. Йде бачить річку, а там два крокодили охороняють річку від тих хто хоче бесплатно вимитись у ній. Підходить до них Хуха і каже. -Вибачте але мені треба піти до річки. -Візитка є?- Питають вони. -Ні немає.- Говорить вона. -Не можна!- Старший відповідає. -Будь ласка!- Хуха просить. -Тоді як що знайдеш 3 горіхи тоді можна! -Пішла вона і знайшла 2 горіхи, а потім третій. Підходить до них і дає. Повертає направо і бачить хатинку. А тут виходить відьма! - зла Хуха! До ть!- Закричала на до відьма. -Не кричіть я добра!- Сказала Хуха. -Не вірю всі Хухи погані! -Чому ви так думаєте?- Запитала Муховинка. -Тому що ... . Вибач я просто хочу бути доброю як ти, а мене бояться всі! -Нічого я вам до Відповіла Хуха-Муховинка. Від тоді Відьма стала доброю чаклункою і допомагала всім на світі!
І п'яно віє навкруги,
І голубів тремтячі зграї
Черкають неба береги.
І ти смієшся, й даль ясніє,
І серце б'ється, як в огні,
І вид пречистої надії
Стоїть у синій глибині.
Кленусь тобі, веселий світе,
Кленусь тобі, моє дитя.
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя!
Ходім! Шумлять щасливі води,
І грає вітер навкруги,
І голуби ясної вроди
Черкають неба береги.
Ніч... а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!) ...
Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи.
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
Думаю, ответ г.