Серая — седая. Серый жеребёнок может родиться, например, вороным, но уже в возрасте нескольких месяцев у него появятся белые волоски, которых с возрастом будет всё больше и больше. К своему «совершеннолетию» этот жеребёнок будет иметь уже довольно светлую серую окраску, а ещё через несколько лет может поседеть добела. Быстрее всего седеют и выглядят самыми светлыми голова и живот, окрашенный волос долго сохраняется на крупе и ногах, особенно на скакательных и запястных суставах. Для серой масти характерны «яблоки» — круглые более светлые пятна, повторяющие сетку подкожных кровеносных сосудов. Но бывают, хотя и довольно редко, серые лошади совсем без «яблок». У поседевших добела лошадей могут появиться маленькие цветные пятнышки — это масть серая в гречку. Скорость поседения серых лошадей индивидуальна, некоторые становятся совершенно белыми уже к трём-четырём годам, а некоторые остаются довольно тёмными вплоть до старости. Поседевшая добела лошадь называется светло-серой несмотря на практически чисто-белый цвет волосяного покрова. Серая масть относится к мастям из двух смешанных цветов как покровного волоса, так и гривы с хвостом. Это смесь чёрных волос с белыми. Их сочетание в разных пропорциях и конфигурациях дают как тёмно-серую, так и светло-серую масть, или «горностаевую» (почти чёрные хвост и грива при светлом корпусе), или «в яблоках». К старости серые лошади становятся совершенно белыми с разбросанными по корпусу мелкими тёмными пятнышками — «в гречку». Белорожденная — имеет белую шерсть, карие или голубые глаза и розовую кожу. В отличие от светло-серых, имеет белую шерсть сразу при рождении. Чрезвычайно редка. Бытует ошибочное мнение, что белорожденные лошади является альбиносами, но это не так. Альбиноса можно определить как животное с бесцветной ("белой") шерстью, бледно-розовой кожей и красными глазами, созданное специфическим генетическим механизмом. Однако, у лошадей этого механизма не существует.
Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною. По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.
1. Син двох заможних людей. 2. Заможня жінка, яка дуже (занадто) піклувалась про Павлуся. 3. Сидів вдома, тільки виходив у садок і церкву. 4. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. 5. — Не ходи туди, синку,— каже мати,— на вечорницях збираються самі п'яниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати. 6. Йому захотілося меду. 7. Після смерті старих наймит оженився з наймичкою і стали собі господарювати. 8. Їв та спав. 9. Павло Лежень. 10. Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. 11. Знаєте що, хлопці! Візьмемо з собою на щастя Павла Лежня (таке приложили йому прізвище), то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш! 12. вони вкинули у Павлусеву хату мертвого хорта. 13. - ? 14. Гарну вдачу, (щастя). 15. Продовжував їсти та спати.
