еред позитивних рис вдачі Лукаша поетеса помічає якусь дитячість у його очах, що свідчить про його незаплямовану душу, сором’язливість, допитливість, цікавість до всього. Також Леся Українка відтіняє його лагідність, щирість, шанобливе ставлення до старших, відсутність лайки в його мові.
Мавка пробудила а Лукашеві найкращі порухи ніжної душі, заронила в серце надію на спільне щастя, викликала у відповідь кохання… Але вдача Лукаша не була такою ж гармонійністю, його світлі риси чергувалися з темними.
Зустрівши Мавку й відчуваючи до неї незвичайний потяг, Лукаш, однак, не дбає, щоб та перша зустріч
не була останньою, а покладається на обставини.
Він намагається захистити Мавку від несправедливих докорів матері, але та спроба була нетривкою та швидко закінчувалася. Юнак знає, що мати буде “недоброю” свекрухою, але протидіяти не може жінці, якій потрібна зв’язана родинними узами безвідмовна наймичка.
Якщо перед наступом матері Лукаш відступав, то перед наступом Килини він капітулює. Прищеплені світом власників негативні риси приглушили здорове моральне начало в його душі. Лукаш топче свої почуття до Мавки та одружується з Килиною.
Вовча подоба Лукаша, якої він набув унаслідок свого відступництва, тяжка для нього. Він прагне знову стати людиною, і в цьому йому допомагає Мавка. Коли Лукаш повернувся до творчого життя, у його словах стала відчуватися твердість, що викликає подив і страх Килини.
Юнак не може зносити образливих суперечок матері й дружини, не може далі жити в такій обстановці.
Оглядаючи своє життя, Лукаш у мріях повертається до Мавки, до сопілки. Навколо зима, але його мрії весняні, радісні. Його спів викликає раптовий розквіт весни, як символ щастя, до якого кликала коханого Мавка, на шлях до якого він устав в останні хвилини життя…
Объяснение:
Коли Захар Беркут помер, Мирослава ще довго не могла збиратись з смертю батька , але підтримка і кохання Максима до боротися і триматися у цей важкий для не тільки Мирислави а і усієї громади час .
Пройшов рік.Завдяи Максимум Мирослава змириласяз смертю батька , і старалася не думати про це. Максим зайняв місце батька, він дбав про людей і пасіку ,а їхня громада об'єдналася і стала ще більш дружнішею. Справи йшли у верховній . Мирослава з Максимом одружилися і цінували свою сім'ю більше за все , живши душа в душу. А про Тугара Вовка ніхто не згадував , тільки люди говорили що якби він виїхав з Тухлі , і переїхав кудись інше . Але Мирославу і Максима це не цікавило , вони пробачили йому все що він накоїв , але мати з ним справи вони не хотіли , а у них усе було добре .
Це все що я змогла ❤️❤️Надіюсь до
Нагідка побачила, як з неба посипався кришталь. Він вкривав землю рясно-рясно. Вона зрозуміла, що то сніг. Проте нагідка не злякалась. Вона знала, що зима - сувора пора. Проте кожен з нас хоч раз у житті має побачити таке природне диво, як сніг. Було важко, але нагідка перетерпіла зиму. Її зігрівало щастя від нових вражень.