МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ(Гуси-лебеді летять)Здарсуй,Михайло!Як же ті біднесенький взимку без чобіт грався?Часто хворів?Уявляю я твою радість коли ті нарешті отримав новесенькі чоботята) А зараз ти вже відомий письменник ти певно часто дивишся на небо і згадаєш як над тобою пролітали гуси-лебеді дитинства..Чи роздивляешся ті хвори?Чи часто бачиш серед них забавні фігурки різних тварин,птахів?Чи досі гадаєш що наввесні сонечко відкриває золотими ключами землю?Чи досі ті боїшся що воно їх загубить?Певно ні,ті вже дорослий...Зараз я коли читаю твої книги мені іноді здається, що я теж схожа на вітряка, який основою, хрестовиною тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба...
Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті.
Байдужість — це страшне лихо сьогодення. В сучасному світі проблема відчуження та збайдужіння постала дуже гостро. Люди все частіше не звертають увагу на чужий біль та страждання. Вони не хочуть нікому допомагати, майже не беруть на себе ініціативу чи відповідальність. Така поведінка, на жаль, стає нормою.
Які ж наслідки такої поведінки? Байдужість вбиває душу людини. Вона втрачає можливість співчувати, бути доброю та милосердною. А скільки людей гине щодня лише через те, що ніхто не захотів до ? Скільки страшних історій чуємо? Варто також розуміти, що кожен з нас може зіткнутись з людською байдужістю. І коли нам буде вкрай необхідна до — ніхто не протягне руку в скрутну хвилину. Тому варто пам'ятати, що іноді від нашої поведінки може залежати чиєсь життя і наша до може врятувати людину. Не будьмо байдужими! І, можливо, світ стане кращим!
