Відповідь:
Пояснення:
«Я – не бидло і син мій – не теля!»
«Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!..»
«Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа – перве діло»
«Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!»
«Бог дасть, дочку пристрою, тоді зажи-ву настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать»
«Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими»
«Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах – Боруля, а у старих – Беруля!..»
«Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».
«Напам’ять заучую. Мені Антон Спи-ридоновнч совітують виучувать бумаги напам’ять. Він тоже виучував, а тепер столоначальником по уголовній часті»
«Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женю-ся на багатій»
«І в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом»
Важливу роль у визволенні Т.Г.Шевченка з кріпацької неволі в 1838 році відіграли українці І. Сошенко, А. Мокрицький, В. Григорович, росіяни К. Брюлов, В. Жуковський, О. Венеціанов та інші.
Перший “Кобзар” Т.Шевченка вийшов у Санкт-Петербурзі в 1840 році на кошти полтавського поміщика П. І. Мартоса, редактором збірки був пирятинець Є.П. Гребінка.
Першим ілюстратором творів Т. Шевченка був уродженець Полтавської губернії Яків Петрович де Бельмен, який разом з художником М. Башиловим проілюстрував рукописний “Кобзар”, поеми “Гайдамаки” та “Гамалія”.
У кінці квітня 1846 року Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства. На початку березня 1858 року у Москві відвідує О. Бодянського, С. Аксакова, М.Максимовича.
Объяснение:
- Андрія (13 грудня);
- Святого Миколая (19 грудня);
- Святвечір (6 січня);
- Різдво Христове (7 січня);
- Новий рік або свято Василя (14 січня);
- Водохреща (19 січня);
- Масляна (останній тиждень перед Великоднім постом).
На перший зимовий місяць, 13 грудня, припадає свято Андрія. В ніч під Андрія хлопці мають найбільші права – єдина ніч в році, коли парубкам вибачають люди всі бешкети. Цьому святу ми присвятили вечорниці-фантазії “На Андрія робиться дівицям надія”. Захід розрахований на дітей середнього та старшого шкільного віку. Як додаток, подаються сучасні гуморески, смішинки та анекдоти.
Свято Миколая найбільш улюблене дітьми, бо Миколай – захисник усіх бідних і знедолених. А ще він приносить дітям подарунки. До цього свята розроблено сценарії “По Вкраїні з краю в край ходить Святий Миколай”.
Сценарій до свята Миколая є також в книзі Романи Кобальчинської “Золоті ключі” (К., 1993, с.177-182), та в журналах “Початкова школа” за 1996р. (№12, с.27-30), “Мистецтво та освіта” за цей же рік (№2, с.61-63).
Шостого січня – Святвечір.
Кожна господиня на Україні встає раненько, щоб приготувати на вечерю аж 12 пісних страв.
На столі головною стравою являється кутя і узвар. Прикрашає стіл дідух (уквітчаний сніп жита чи пшениці). А ще цей вечір у народі носить назву – Багата Кутя.
Діти в багатьох регіонах, а також і на Херсонщині, носять вечерю: хрещеному, хрещеній, найближчим родичам. За принесену вечерю їх чекають подарунки та гостинці.
Сценарій до цього свята “Несу кутю на покутю…” побудовано виключно на краєзнавчому матеріалі.
Святу Різдва Христового присвячено “Різдвяний вертеп”.
Непоганий “Вертеп” знайдете в уже згадуваній книзі Романи Кобальчинської “Золоті ключі” (с.127-130), а також в “Українському народознавстві” О.В. Ковальчука (К., 1992, с.23-33). Для дошкільнят пропонуємо використати “Колядки перед Різдвом” з журналу “Педагогічний вісник” за 1996р., №10.
Тиждень по коляді, напередодні Нового року – Щедрий вечір, або день преподобної Меланії. Познайомити дітей з особливостями його святкування пропонуємо на вечорі народних жартів “Де коза ходить, там жито родить”. Це веселе театралізоване дійство у відповідних костюмах і масках. В цей вечір ватаги дівчат і дітей ходять по хатах і щедрують. Молодь водить Меланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця). Це традиційний Новорічний театралізований обряд.
А перший день нового року ще називають День Василя. Сценарій бажано доповнити книжковою виставкою “Щедрий вечір – добрий вечір”. Для учнів 4-го класу День Василя пропонуємо підготувати за сценарієм Дятла В.Ф. “Щедрий вечір”, (“Розкажіть онуку”, 1996, №24).
Хрещення або Водохреща припадає на 19 січня. У цей день по всій Україні святять воду (хрестять маленького Ісуса Христа). Водосвяттю присвячено гру-конкурс “Тікай, кутя, із покуття, а узвар – на базар”.
Тиждень перед Великоднім постом називається Масляна. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром. Набиралися сил перед довгим постом.
Молодь збиралась на вечорниці і гуляла до ранку (досвітки).
В останній день Масляної проводжали Зиму і зустрічали Весну. Обов’язково проводились
ігри на свіжому повітрі: кидали сніжки, з “боєм” брали фортецю, побудовану з снігу або льоду тощо.
Сподіваємось, що “Бібліотечний місяцелік” до в роботі бібліотекарям і всім, хто працює з дітьми різного віку та молоддю.