По-перше, слід описати самого Жульєна. Насамперед, слід зазначити, що він людина досить талановита. Будучи досить розумним і вміючи справлятися з важливими справами швидко і впевнено, Жульєн часто завойовував симпатію інших людей. Вони починали йому довіряти, дозволяли йому виконувати надзвичайно відповідальні завдання. Все це в підсумку приводило до успіху Жульєна. Його життєвий старт був досить скромним, тим не менше, йому вдалося дослужитися до високих посад і навіть переїхати до Парижу.Така людина, як Жульєн Сорель, не могла залишатися незатребуваною і у протилежної статі. Саме тому в нього часто закохувалися жінки, що, звичайно, давало йому безліч приємних хвилин, але в той же час в кінцевому підсумку і погубило його. Думається, що основна проблема цього молодого чоловіка була не тільки в його честолюбній особистості, яка прагнула отримати найкраще, але також і в тому, що він викликав певну заздрість з боку оточуючих людей. Він був талановитішим, ніж багато інших, а тому люди відчували до нього нерозуміння і іноді заздрість.Думається, все ж, що шлях цієї молодої людини це в більшій мірі шлях вгору, зліт, ніж шлях вниз або падіння. Вся справа в тому, що він зміг домогтися таких успіхів,
Нещодавно я прочитав(ла) дуже цікаву книгу вітчизняного автора Сашка Дерманського "Танок чугайстра". У книжці оповідаються містичні події у закарпатському селі, в яких беруть участь два хлопчаки й дівчинка, яка сестра одного з хлоп'ят. Наслухавшись багато казок від своєї бабусі про чугайстрів і мавок, діти хочуть знайти цих створінь. при зустрічі з чугайстром вони не злякалися, а навпаки- знайшли багато тем для розмов із чугайстром. він виявився зачарованим парубком, який покохав дівчину, дядько якої був проти їх стосунків. дівчина втекла у ліс, а вчитель, якого зачарували в чугайстра вже пристосувався до життя в лісі. як виявилося- чугайстри не вбивають мавок і не думають навіть про це. слово за слово й зав'язалачя розмова... кожного дня діти приходили до свого нового товариша й розповідали йому багато цікавого. ось через день вже буде свято Івана Купало, в містичному селі ходить міф про квітку папороті, яка квітне у ніч цього свята та про вихід нечисті у цей день. як раз таки дітям випала місія дістати цю квітку, ось тут таки вони потрапляють у цікаві й страшні пригоди..
1. за що герасим дорікав климу зранку? бо той: а) проспав; б) не нагодував увечері худобу; в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави. 2. копач назвав робітників герасима: а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою. 3. копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до: а) києва; б) парижа; в) лондона; г) нью-йорка. 4. думок у герасима було стільки, як: а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в жолудя. 5. за фальшиві гроші герасим хоче викупити землі: а) пузиря; б) смоквинова; в) чобота; г) найбагатшого купця. 6. хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «опит — велике діло»? а) параска; б) копач; в) герасим; г) савка. 7. на низинці копач пропонує герасиму: а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок. 8. ідучи до пузиря, копач із собою взяв: а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) ї ковбаски. 9. на думку копача, біди не чинить: а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг. 10. герасиму не в копачеві те, що той: а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним. 11. «блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився герасим, коли: а) копач просив у нього коней, щоб поїхати до пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення жолудя до своєї худоби; в) параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як клим годує худобу. 12. герасим порівнював параску з: а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.
