Леся Українка написала чудовий вірш "Хвиля". Провідна тема поезії - опис морського пейзажу, роздуми над майбутньою долею. Приводом до написання цього твору стала поїздка до Євпаторії, де Леся Українка перебувала на лікуванні. Вірш належить до пейзажної лірики, зокрема, мариністичної. Ліричним героєм виступає хвиля, котра уособолює у собі мінливість, непостійність. На мою думку, головним є образ моря, в котрому постійно відбуваються зміни, щось приходить - щось відходить, баланс і гармонія. Леся Українка використовує такі художні засоби, як: епітети (хвиля смутна), порівняння (може, буде там покірно,мов рабиня, тихо, вірно), метафори (хвиля йде). Я вважаю, що головну думку поезії відтворено в останній строфі:
Чи полине
межи сестри, межи милі,
вільні хвилі,
розтечеться, розпливеться,
знову сили набереться,
потім зрине
і гучна,
і бучна,
переможно валом сплесне
і воскресне?
У творі переважають почуття сумніву, але незаперечної надії у світле майбутнє, вся поезія Лесі Українки пронизана вірою і сподіваннями. Вірш написаний хореем. Твір справив на мене досить глибоке враження, так як пейзажна тематика для мене є досить близькою. До цієй теми автор звертається у творах "Спогад із Євпаторії", "Тиша морська". У зарубіжній літературі цю тематику можна простежити у віршах Пушкіна "До моря", Жуковського "Море".
Я читаю багато віршів, але найбільше за все мені подобається С. Єсенін. Читаючи вірші цоьго поета, можна виділити різні теми: про природу, батьківщину, любов. З віршів на ліричну тему я хотіла б вибрати “Лист до жінки”. У ньому С. Єсенін пише про любов, що він піднімає у своїх почуттях. Жінка відкидає його любов:
Ви говорили: Нам настав час розстатися, –
Що вас змучило Моє очманіле життя…
С. Єсенін писав, що Земля – це корабель. На цьому кораблі з кожним може трапитися різне. Поет сам потрапив у важку ситуацію.
Він вів розгульне життя. У листі до улюбленої жінки С. Єсенін кається. Але прямо прощення він не про сит.
З його листа ясно, що він шкодує про загублену любов. Поет порівнює себе з її чоловіком, серйозн і розумним, робить висновок, що він їй зовсім не потрібний
С. Єсенін зміг написати жінці лист, у якому він висловив всі свої думки, вилити біль душі, виходить, він щиро любив цю жінку. У листі він не обіцяє любові, але пише, що буде пам’ятати її завжди.
Объяснение:
ПОДОРОЖ ДО МОРЯ
Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі темніє;
Прозора, глибока вода,
Немов оксамит, зеленіє.
На хвилях зелених тремтять
Червонії іскри блискучі
І ясним огнем миготять,
Мов блискавка з темної тучі.
А де корабель ваш пробіг,
Дорога там довга й широка
Біліє, як мармур, як сніг,
І ледве примітне для ока.
Рожевіє пінистий край;
То іскра заблисне, то згасне…
Ось промінь остатній! Прощай,
Веселеє сонечко ясне!