На уроках ми вивчали байки Леоніда Глібова.
Усі вони мають повчальний зміст , та особливу мораль. Мораль - це прийняті в суспільстві уявлення про хороше і погане, правильне і неправильне, добро і зло. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям.
Кожна байка має свої цінності, наприклад:
1. Якщо не можеш чогось досягти, не посилайся на обставини, а потрудись. («Лисиця і виноград».)
2. Хто сильніший, той і правий. («Вовк і ягня».)
3. Роби те, що вмієш, а якщо не вмієш, то вчись. («Музики».)
4. Не хвались, якщо не можеш здійснити задумане. («Синиця».)
5. Не витрачай зайвих слів, краще зроби діло.(«Котик та кухар».)
6. Ніколи не смійся з чужого лиха. («Снігур та щиглик».)
7. Тебе хвалять - хвали й ти, хоча й нізащо. («Зозуля й півень».)
8. Не думай про майбутнє, а роби те, що подобається. («Стрекоза и муравей)
Можна багато говорили про те, чого навчає й від чого застерігає байка, як байкарі, сміючись, указували нам на наші недоліки. А от чи зуміли ви почути й відчути головне це вже інше питання.
Ребенка с детства приучают видеть и творить красивое, потому уродливое не развивает и не побуждает к взлету мысли, творчества, стремлений.
Красивыми являются не только вещи или сама природа. Красивыми есть люди, особенно красивы своей душевной красотой. Потому что такие люди добрые, приветливые, они как будто светятся изнутри. Такие люди держат нашу землю, на них держится весь мир, следовательно, именно такая красота мир. Это красота человечности, красота чистых чувств, красота мыслей.