Дочка Прометея
Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка. З не такої далекої минувшини, проте вже немовбито крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси, образ ніжний, чистий, священний. З тих далеких, трохи потьмянілих у віках часів крихкими уламками долинув навіть її голос, випадково збережений у пробному записі фонографа.
Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога для нас. Хочеться підкреслили, що була вона просто людиною і, ведучи оту «тридцятилітню війну» з нападками важкої-преважкої хвороби, не мала якогось додаткового захисту проти болю.
А звідки ж все-таки той не зборений ніким дух, що в найтяжчих випробовуваннях долі не дав розчавити себе? Звідки ота сила, що піднесла цю слабосилу дівчину над своїм часом, над своєю похмурою епохою?
Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена стійкості, бачимо, якою силою може ставати в людині високість помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу.
Усе її життя – це подвиг, у якому в єдине сплелося все: мужність, і мудрість, і мистецьке горіння, і глибина прозрінь
1908У пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда.
1919Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.
1922–1923Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах.
1922Перший вірш «Море» надрукував російською мовою
1924Уперше виступив з віршами українською мовою.
1925–1926Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором.
1925Збірка «Мамутові бивні».
З 1927Жив у Харкові.Збірка «Кров землі».
1928Новела «Поворот».
1931Заборонений роман «Чотири шаблі», п'єса «Завойовники».
1932«Дума про Британку»
1935Роман в новелах «Вершники».
З 1939Жив в Києві.
1940Видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії».1941-1945За війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.1947Роман «Жива вода».25 лютого 1954Бувши слабого здоров'я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). Помер Юрій 25 лютого 1954 року . Попри це, твори Яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як П. Тичина, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини XX ст.