М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Міні -твір на тему тереодори з васюківки

👇
Ответ:
baseke2018
baseke2018
02.11.2021
Пригоди різні траплялися у хлопців.Але вони їх подолали.Як і всі інші.
4,8(39 оценок)
Ответ:
ealembi5
ealembi5
02.11.2021
Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому,що злі за характерои :їм хочеться,щоб про них “слава лунала на всю Васюківку,як радіо на Перше травня“.Енергія глузує з хлопців,тому вони й вигадуютт різні “штуки - викаблуки“.За характером Павлуша і Ява дуже схожі,але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван(Ява).Абзац.Павлуша і Ява були настільки жваві,що вони так і просилися в нові пригоди.У цих хлопців завжди море фантазії,безліч цікавих ідей і задумів!
4,5(60 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
LizaVeta20071
LizaVeta20071
02.11.2021
Образ говорющої риби « і вибирати добрі місця для ловитлі» «яка розкіш вимовити слово» народилася «серед табунів мовчазної риби» без голосу «вона стала такою, як і решта її бра тів й сестер» «крім ­чості й доброго серця, була ще дуже молодою» «я не вилов, …я приятель вашого чоловіка» образ ї жінки гримнула на дітей, щоб не га­ласували, бо їй «ніколи вго­ру глянути» дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати» «з ранку до вечора не сту­ляла щелепів, так багато говорила сама» вважає, що в неї «недолу­гий чоловік» «від влас­ ної ­канини не почула риб’ячих слів» образ гримнула на дітей, щоб не га­ласували, бо їй «ніколи вго­ру глянути» дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати» «з ранку до вечора не сту­ляла щелепів, так багато говорила сама» вважає, що в неї «недолу­гий чоловік» «від влас­ ної ­канини не почула риб’ячих слів» образ ?
4,5(80 оценок)
Ответ:
magiclotas
magiclotas
02.11.2021

Відповідь:

Козаки – це були вільні люди, котрі втікали на Січ для визвольної боротьби від турецько-татарських загарбників. Скривджений простий люд приставав до захисників рідної землі, поповнюючи їхні лави.

  За зовнішнім виглядом часто можна було впізнати козака. Адже він «голив чисто лоб й бороду», залишаючи тільки «довгий оселедець», вуса висіли «складно по-запорозьки вниз». Був «одягнений у широчезні червоні штани,  які  підперізував  широким  шовковим поясом». На ногах добрі шкапові чоботи».

   Більшість козаків мали такі дотепні прізвиська, що мало кого цікавило справжнє ім'я вояка. Навіть панувала поговірка «Не ймення тебе красить, а ти його краси». Веселі та жартівливі чоловіки шанували народну пісню, традиції, у мові влучно послуговувались та самі створювали перла народної творчості: прислів’я, дотепні вислови.  

  Звичне до походів життя гартувало захисників, вчило давати собі раду в надзвичайних ситуаціях, долати труднощі. Рядовий козак не раз стояв на варті своїх товаришів, спав «на свойому кожусі», швидко б  «розвів ватру», умів зварити кашу в казанку, різати худобу, ловити рибу, а для їди «виймав з-за халяви ложку».

  Звичайно, вороний кінь – надійний товариш для козака. Людина турбувалась  про нього, випасала, напувала, а тварина, віддячуючись, мчала з наїзником серед ворогів, виносила пораненого з поля бою, допомагала долати великі відстані в походах.

   Сміливі козаки не раз робили зухвалі вилазки до татарських володінь, рятуючи бранців з неволі бусурман. «От  такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як тоді пора втікати...».

   Побратимство, народжене у боротьбі з ворогом, було скріплене багатьма позитивними рисами: відчайдушністю, товариськістю, мужністю, дисциплінованістю  козаків. Кожен набував військові навики, вправно володів пістолями, шаблею, списом, арканом. Вірні козацькому обов’язку, готові до самопожертви, козаки ставили суспільні  інтереси вище особистих. Сміливість та вправність допомагала виходили переможцями у нерівному кровавому бою з численною ордою. На жаль, доводилось за козацьким звичаєм ховати серед степу полеглих у боях побратимів. Братські могили-кургани в українському степу навічно залишаться символом козацької слави та звитяги.

   Козак завжди був побожний. Знімав «шапку і почав півголосом молитися», дякуючи за прожитий день чи просячи божої милості. Переконані у правоті своєї справи  - захисті рідної землі – зі закликом «з Богом вперед» вони сміливо йшли на ворога. З одної сторони щедрі та щирі до своїх товаришів, бідного доброчесного народу, з другої – нещадні до ворогів, кривдників, зрадників. За проступки судили на козацькій раді, уникаючи самомуду, там же ватажки планували нові походи та битви з ворогами.  

  Український народ захоплювався своїми захисниками. Увічнив пам'ять про козаків у народних легендах, переказах, думах та піснях, наділяючи їх надзвичайною непереможною силою.    

   

Пояснення:

4,5(66 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ