Объяснение:
Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас просто не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!
Дружина державного діяча перш за все повинна бути впевненою у собі, бути моральною та етичною, бути готовою навчатися новому. Така жінка повинна підтримувати свого чоловіка, давати йому слушні поради і допомагати йому. Також у її серці повинна жити любов до Батьківщини, до тієї нації і суспільства, у якому вона живе.
Такою була й Роксоляна. Не дивлячись на те, що перед самим одруженням її вкрали, не дивлячись на те, що попереду її чекало невідоме майбутнє, вона не зламалась. Навіть під час перебування у полоні вона вчилась у людей новим для неї знанням. Найнеймовірніше те, що вона зберегла свою християнську віру у своєму серці, охрестивши своїх синів. А її героїчний вчинок (коли вона відпустила невольників) довів, що вона - справжня донька України.
Ось такою, в моїм уявленні, має бути дружина державного діяча - вона має бути опорою не тільки для свого чоловіка, для своєї сім*ї, а й для всього свого народу.
*тут ще дещо можеш додати від себе, бо нормальний твір, зазвичай, - півтори-дві сторінки. До речі, колись я цей твір вже писала. Сподіваюсь, ти не в Черкасах живеш)*