Прикладом з лiтератури може слугувати чудовий твiр,а точнiше новела, видатного украiнського письменника-експресiонiста Василя Стефаника - "Камiнний хрест"(у ньому розповiдається про Iвана Дiдуха та його ciм'ю,якi емiгрували до Канади(здається в пошуках кращого життя).
У прекрасної богині Феміди й мужнього титана Іяпета народився син – титан Прометей. Його дитинство і юність були тяжкими. Зевс покарав його батька і старших братів за незалежність суджень, сміливість, непокору..Прометей – син богині правосуддя і справедливості. І душа його розривалася від жалю, коли він бачив нещастя людей. І поступово у Прометеєвій благородній душі дужче й дужче закипало бажання до людям, навіть проти волі Зевса.Прометей – син мужнього, сильного, хороброго титана, і від батька ці риси передалися у спадок і йому. Він навчив людей знаходити, здобувати і користуватися земними скарбами – міддю і залізом, сріблом і золотом. Він відкрив людям цілющі трави, вдихнув в людей волю, сміливість, надію.
Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники.Я думаю, це буде країна насамперед без страху. Де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. Де люди ходять вільно та дихають вільно. Де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. І просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»!А майбутнє України у моїй мрії прекрасне. І люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують. Культурне та мовне розмаїття в Україні майбутнього не сприймається як проблема. Яка ж це проблема? Це – дар Божий! Це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! У когось в країні немає такого багатства, а в нас є! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга …І я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш.А якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє нашої країни стане набагато кращим! Корисно хоча б просто заспівати: «Усе буде добре для кожного з нас!», як популярний музичний гурт «Океан Ельзи. Та вселити в людей оптимізм та віру в майбутнє.
