Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї: після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня
Апостроф не ставиться: після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: торф'яний, черв'як).
1) Знайомство з героями твору 2) Мрія Олени про навчання. Виклик суспільству 3) Однодумець. Зустріч із Стефаном Лієвичем. Кохання з першого погляду. 4) Смерть Лієвича. Безлад у родині Олени. 5) Олена не хоче виходити заміж за нелюба. Порада Маргарети 6) Нещастя у родині - смерть Германа, переїзд до села. 7) Пройшло 4 роки. Олена управляе господраством. 8) Знайомство Олени з Лісничим 9) Згода вийти заміж за розрахунком з Фельсом 10) Олена в останнє перечитує листи від коханого Стефана. 11) Олена виходить заміж.
Поезія Ліни Костенко «Кольорові миші» про нестандартність почуттів, оригінальний підхід до сприйняття дійсності. Талановита поетеса так переплела в невеличкому творі уявне, фантастичне і реальність, що мимоволі перед нами за рядками вірша постають художні образи, наче на картині.
Уявімо собі середньовічне місто. У ньому темно від диму вогнищ, на яких спалюють людей, котрі насмілилися думати чи жити по-іншому. Наук тут ще не знають ладом. Отже, і населення міста, темне, неписьменне, легко визнає відьмою чи чаклуном того, хто мислить чи чинить інакше, ніж інші. Суддя в судейській чорній мантії лише підсилює пітьму юрби. Такими художніми образами змальовує Ліна Костенко реальність.
Коли читаєш поезію, здається, що поетеса сама присутня на тому суді, на який приводить розлючений сусід підсудну Анну, якій, може, з десять років. Вона також бачить багряне кленове листя, що покладене на столі, як доказ. Може, маленька Анна на суді — це сама Ліна Костенко, якій також довелося свого часу пережити несправедливий суд. її вірші теж незвичайні, як і кольорові миші, яких робила з жовтих листочків дівчинка Анна.
Суддя також живе у своїй буденній реальності. Якщо сусід відчуває моральну шкоду від того, що миші яскраві, то суддя намагається знайти прозаїчну підставу для покарання чогось неповторного, духовного. Він звик виносити вирок. Для нього кожен, хто на лаві підсудних, є винним. Потрібно лише знайти докази цієї вини чи їх підтасувати.
Відповідь: дерев'яний, солом'яний, риб'ячий, жаб'ячий, кам'яний, олов' яний, хлоп'ячий, жираф'ячий, мавпячий, трав'яний, торф'яний.
Пояснення:
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї: після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня
Апостроф не ставиться: після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: торф'яний, черв'як).