Нещодавно я прочитала твір М. Коцюбинського "Дорогою ціною", у якому познайомилась з двома сильними та вольовими характерами - Остапом та Соломією. Для них стало бридким життя з паном, тому вони втікають. Соломія - розсудлива жінка, яка сама зробила свій вибір, її ніхто не примушував.
Вона стала щирим другом, порадником для Остапа. Соломія ніжно турбувалась про його рани, завжди була поряд у скрутну хвилину. Соломія мужня, сильна та палка. Вона намагається врятувати коханого від турків, проте гине. Соломія йде з життя героїнею, яка ладна на справжній подвиг заради близької людини.
Соломія — мужня, вольова й ніжна жінка. Вона щиро кохає Остапа і є його вірною подругою, заради коханого «не кіс своїх», «вбралась у чоловічі штани та ладна була мандрувати» хоч на край світу. її мужність і воля набувають величезного вияву, коли разом з Остапом вона перебуває у плавнях. Незвичайну енергію виявляє жінка, коли перев’язує рану Остапові, волочить його з плавнів, дбає про його одужання. Пейзажні картини, використані автором, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводилося Соломії боротися за життя Остапа, а відтак — за волю.
могу подкинуть пару мыслей:
Я вважаю, що жити в сучасному світі без друга - неможливо. Мати товариша - істинно безцінний скарб.
Коли відчуваєш підтримку, набагато легше долати життєві труднощі.
І цю таку необхідну до ти отримуєш лише від найближчих людей: родини і друзів.
Та в жодному разі на плутайте справжнього, перевіреного роками, товариша і звичайного приятетеля.
Ми обираємо друзів не через гроші й популярність (хоча такі люди існують), а через те, що вони здатні доповнювати нас.
Арістотель сказав: "Друг - це одна душа, що живе в двох тілах". І я цілком з ним згодна.
Знаючит твого товариша, люди здатні оцінювати і самого тебе, бо разом ви скадаєте одне ціле.