відповідь:
життєвий вибiр людини - це здатнiсть вибирати собi долю мiж рiзними обставинами i пропозицiями, якi дає нам життя. у однакових ситуацiях рiзнi люди чинять по-рiзному. одному здається, що правильнiше вчинити так, iнша людина вважає iнакше. всi ми люди, але маємо рiзнi думки. чому це так? спробуємо розiбратися в цьому складному питаннi, використавши iсторичну повiсть iвана франка "захар беркут".
цей твiр має чотирьох головних героïв: захар беркут - голова громади на тухольщинi, максим беркут - його син, тугар вовк - боярин, мирослава - його донька. всi цi люди в повiстi змушенi робити свiй власний вибiр. детально зупинимося на кожному i спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не iнакше.
захар беркут - лiтня людина, формальний лiдер громади не лише у своєму селi, а й користується авторитетом на всiй тухольщинi. вiн є найстарiшим членом громади, вихований як незалежна вiд князя i його особа. всi його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоïв iдею чесностi i справедливостi. обрав цiлковите служiння людям свого села i вже не здатен зробити iншого вибору. а така можливiсть була: двiчi монголо-татари пропонували йому обмiняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рiшення з позицiï не власноï користi, а з позицiï вiрностi обов'язкам. якщо вiн пообiцяв в оборонi тухольшини, то вiн буде тримати своє слово, незважаючи на залежнiсть життя сина вiд батькового рiшення. тобто життєвий вибiр цiєï людини цiлком залежить вiд традицiй i правил поведiнки того суспiльства, де його виховано.
максим беркут дуже схожий на свого батька. вiн успадкував усi його риси: смiливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мiрою також зразкова людина серед громади. i в його життi також був момент вибору. максим опинився у полонi монголо-татар, i тi запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провiдником у своïй мiсцевостi, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений вiдмовився, бо розумiв, що через цей вчинок постраждає багато iншого люду. вiн вважав, що його життя не варте життя iнших людей, яких пiн обiцяв захищати. пояснюючи життєвий вибiр даного героя, вiдзначимо, що вiн, як i його батько, був вихований у вiльному незалежному дусi. тобто головну роль у життєвому виборi людини грає виховання.
тугар вовк - боярин князя данила. брав участь у битвi на рiчцi калка, яка закiнчилася цiлковитою перемогою монголiв. але боярин якимось чином уникнув смертi, i по тому пiшли чутки, що вiн запродався монгольському хановi. припущення справдилися. хоча боярина можна зрозумiти: перед обличчям смертi вiн змушений був перейти на бiк монголiв. але коли потiм вiн отримав дiлковиту волю, то все одно чинив своï чорнi справи. спробуємо знайти пояснення такому вибору. тугар вовк бачив реальнi сили загарбникiв i чудово розумiв, що бiльшiсть князiв не готовi вiдбивати напад. княжа верхiвка була зайнята мiжусобними вiйнами i частенько використовували монголiв у боротьбi зi своïм суперником. тепер ми можемо зрозумiти вибiр боярина, адже зрада вiтчизнi була не новою справою, i тугар вовк знав багато прикладiв подiбних злочинiв.
мирослава - дочка боярина. проте вона зробила свiй вибiр, незважаючи на приклад i прохання батька. вона перестала поважати його за зраду вiтчизнi. мирослава смiливо стала на захист тухольщини, показавши себе кмiтливим тактиком i винахiдницею. але чим обумовлювався ïï життєвий вибiр? коханням. мiж нею i максимом спалахнуло те велике i палке почуття, про яке написано багато пiсень i поезiй. що за вибiр зробила б дочка боярина, якби не високе почуття до звичайноï людини - максима беркута? у цiй ситуацiï на життєвий вибiр вплинула любов. пiдбиваючи пiдсумки вище сказаному, маємо: в трьох з чотирьох випадкiв життєвий вибiр обумовлюється вихованням i традицiями оточуючого суспiльства. i натомiсть лише одного разу вибiр майбутнього життя залежав вiд кохання.
пояснення:
Прибувши на священний острів Делос, Еней отримав від Аполлона пророцтво в Італію, помилково витлумачене їм як напрямок на Крит. Еней з уцілілими троянцями навіть спробували заснувати поселення на Криті, але, зрозумівши свою помилку, вирушили в подальшу подорож. Обігнувши Пелопоннес, троянці перезимували на Закинфе. З настанням весни кораблі під проводом Енея вирушили далі. Пройшовши острів Лефкас, вони підійшли до мису Акції та висадилися в Амбракия.
Там Еней з частиною воїнів вирушили в Додону, де розташовувався оракул Юпітера. Там, несподівано для себе, вони зустріли Гелена і Андромаха. Колишні троянці розповіли, що після взяття Трої їх поневолив син Ахілла Неоптолем. Після смерті останнього Гелен став царем і взяв за дружину вдову Гектора Андромаха. Який мав даром пророцтва Гелен попередив Енея про те, що для того, щоб влаштуватися в Італії і стати предком великого народу, йому необхідно висадитися на західному узбережжі Італії, а не східному.
Потім кораблі під проводом Енея обігнули Італію з півдня і вийшли на узбережжі Сицилії. На цей час припадає смерть Анхиса.
Юнона, відчуваючи ненависть до троянцям, звернулася до бога вітрів Еолу з проханням не дати Енею можливості допливти до Італії. Він випустив на волю всі вітри одночасно, що викликало шторм. Нептун же втихомирив водну гладь. Через буревій Еней разом з уцілілими троянцями виявився біля берегів Африки, де в цей час цариця Дідона займалася будівництвом нового міста Карфагена.
Щоб уберегти сина від можливих ворожих дій місцевих жителів, Венера посприяла тому, що Дідона полюбила Енея. До цього перша цариця Карфагена була одружена з Акербантом, якого вбив її брат і цар Тіра Пігмаліон. Втікши з Тіра, Дідона присягнулася ніколи нікого не любити, щоб не оскверняти пам'ять про свій перший чоловіка. Сестра цариці Анна переконала Дидону не противитися покликом серця, так як Карфаген був оточений ворогами, і до потужного захисника, такого як Еней, була для міста дуже корисною. Коли під час полювання почалася гроза, то Дідона і Еней сховалися в печері, де і віддалися любові. Після цього троянець став співправителем цариці Карфагена.
Однак такий розвиток подій ніяк не погоджувалося з планами богів. Юпітер відправив до Енея Меркурія з наказом продовжити шлях. Еней був змушений коритися. Дідона впала в лють і, не витримавши мук потоптану любові, наклала на себе руки. Перед смертю вона прокляла Енея і весь його рід. Під час Пунічних воєн ця легенда служила одним з обгрунтувань протистояння між Римом і Карфагеном.
Допливши до узбережжя Кампанії, Еней висадився біля Кум і зустрівся з місцевою віщункою Кумська сивіли. Вона підтвердила згоду богів дати можливість Енею заснувати в Італії новий місто. Коли Еней захотів дізнатися більше про долі своїх нащадків, то сивилла запропонувала йому відвідати потойбічний світ. Разом з віщункою вони спустилися в загробний світ, де зустріли Анхиса. Той показав своєму синові душі ще не народжених нащадків, аж до Октавіана Августа
