Чому ми повинні захощати нашу Вітчизну? Чому ми не повинні тікати від цієї війни та не залишатися байдужими до неї? Україна - це наша хата, наш рідний дім, в якому ми народилися. В якому нас вирощувала наша матуся и в якому ми чули такі дивні, гарні пісні, казки, притчі на легенді. В Україні всі люди для нас рідні, рівні, бо всі ми брати та сестри по крові. Ця війна - обов'язок кожного із нас, бо ми повинні захищати нашу Батькивщину, яка нас вирощувала, яка нас годувала та яка давала нам все тільки найкраще. Яка дала нам гарну родину та, може не завжди, але гарних друзів. Україна - це наша Земля. Це наша спадщина. Це спадщина наших предків. І ми повинні оберігати те, що дісталося нам з таким трудом. Ми повинні захищати те, що століття назад захищали наші діди та прадіди.
Усі люди різні. Усіх по рінному виховували. Є люди які знаходять загальні теми та легко спілкуються. А є такі люди, що не можливо з ними знайти спільну мову, тому що не подобається характер и деякі звички. Мені не подобаються труси та ябіди, вони завжди усе псують навколо, на них не можливо розраховувати. Ще є вискочки, їм би тільки покрасуватися перед вчителем. Є хами та бовтуни, які заважають. А є багато добрих, розумних та талановитих однокласників. Треба навчитися обов'язково бачити у людять хороше. Доброта врятує світ.
