Байки Л. Глібова вчать нас добра, справедливості, вчать бути чесними, не лукавити перед іншими, розбиратися в людях, ніколи не бути нікчемним чиновником, суддею, а бути справжньою людиною. І ось іще ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО
Народився 1922 року в с. Новоскелюватка під Кривим Рогом. У 1940 р. після закінчення школи служив в армії, був на фронті під час Другої світової війни. Потім навчався в педагогічному інституті, після закінчення якого працював у гумористичному журналі "Перець".
Письменник-гуморист. Видав 19 збірок гуморесок. Активно публікує твори у періодиці. Пише книжки і спеціально для дітей ("Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника", "Іванець-Бігунець", "Перченя" та ін.). Сміх творів П. Глазового спрямований проти різноманітних вад та поганих людських звичок.
Чим подобаються мені байки сучасного письменника Павла Глазового?
Байки Павла Глазового дуже люблять у нашій сім'ї, а декілька збірок його гумористичних творів у родинній бібліотеці навіть виділені окремо. Ми їх часто читаємо, коли збираємося разом або коли до нас приходять гості. Всі захоплено і весело слухають дотепні вірші, гуморески, пародії, сатиричні мініатюри, епіграми. Та мені найбільше подобаються байки.
У них П. Глазовий використовує образи тварин, але за ними ми бачимо конкретних людей з вадами їх поведінки. У байках можна зустріти ледарів, бездарних "талантів", невихованих "розумників", людей із спотвореною мораллю та духовністю. Скільки байок — стільки й тем! Особисто мені дуже подобаються байки з циклу "Езопівські усмішки", в яких події античного часу неначе перемістилися на нашу українську землю.
Інколи героями байок поета стають окремі речі ("Байка про табличку", "Причеп") або люди ("Тарас Бульба у Києві", "Руськомовний депутат" та інші). Їх не можна читати без сміху, але сміх цей — не заради сміху, бо ним Глазовий карає суспільні вади. Він хоче, щоб люди прагнули позбутися потворних рис. Байкар звертає нашу увагу на негативні явища сучасного життя, за разом з ним поглузувати над ними і зробити власний висновок.
Дивіться також
Біографія Павла Глазового
Глазовий часто закінчує свою байку повчальною мораллю, а кожний читач або слухач прислухається до поради автора і обов'язково замислюється. Потім вже ніколи не повториш у власному житті такий самий або схожий вчинок, бо над ним сам же й сміявся!
Мені подобається у байках П. Глазового все: і веселий сміх, і дотепні висновки, і проста народна мова. Вони захоплюють уяву своїми кумедними ситуаціями і мудро вчать. Тому мені хочеться погодитися із словами знаменитого гумориста:
Объяснение: Це на тему чому нас навчають байки Л. Глібова а друга відповідь на третє питання.
Объяснение:
1. На какую работу устроился Иван Сила после прибытия в столицу? 2. Что привлекло к Ивану внимание доктора Брякуса?
3. Как звали агента тайной полиции, заинтересовался доктором Брякусом и Иваном?
4. В каком виде спорта Иван впервые заявил о себе как профессиональный спортсмен, победив бывшего полицейского Магдебуру?
5. За преступление Иван Сила попал в тюрьму?
6. На каких условиях Аделия Бухенбах внесла залог за Ивана?
7. Как Мисе Голом удалось стать цирковым сторожем?
8. Кто из членов цирковой труппы стал соучастником тайного агента полиции в заговоре против Ивана?
9. Которую чрезвычайно опасное животное Иван победил голыми руками в поединке?
10. Какие цирковые номера исполнял силач?
11. После которой события Ивану проломили череп, в результате чего в него вставили пластину?
12. Чем закончилась цирковая карьера Ивана Силы?
можна использовать эту информацию.
Пpовідне місце в ліpиці Лесі Укpаїнки займає тема любові до pідного кpаю, який вона хотіла бачити вільним і щасливим. Ця тема найбільше pозкpивається в її поемі "Бояpиня".
"Бояpиня" пpойнята поpівнянням суспільно-політичної атмосфери Укpаїни і Московщини за доби Руїни, підкpесленням її очевидних pозбіжностей, вона була непpийнятною, воpожою для ідеологів тоталітаpизму, що намагалися знеособлювати цілі наpоди, між тим ця дpама по-новому освітлює всю твоpчість нашої великої поетеси.
Дpама уводить читача в складні часи істоpії Укpаїни - добу, яка своєю конфліктністю, боpотьбою, пpагненням Укpаїни до об'єднання і незалежності була співзвучна змаганням нашого наpоду на початку ХХ століття.
У суспільно-національні взаємини між Укpаїною і Росією, в ті часи, коли гетьман Доpошенко пpагнув об'єднати Лівобеpежжя і Пpавобеpежжя в єдину деpжаву, намагався повеpнути Укpаїні волю і незалежність.
Hа істоpичному тлі ХVII століття Леся Укpаїнка pозглядає pяд пpоблем, одна з них - тpагедії pідного кpаю.
Hосієм цієї пpоблеми у дpамі "Бояpиня" є обpаз Оксани. Саме чеpез тpагедію життя дочки козака автоpка доводить нас до pоздумів над тpагедією Укpаїни.