Роксолана була дуже Великою жінкою, ії полонили у 15 років, вона втратила найрідніших, залишилася сама зі своїм горем. Вона бажали помсти за смерть рідних. Настя-була хороброю, сміливою та цілеспрямованою. Вона багато разів втручалася до інтриг, вона ризикувала своїм життям та життям дітей. Заради них, вона жила. Її горе стало великою силою для подолання ворогів та зміцнення Османської Імперії. Її якості, а саме волелюбність, цілеспрямованність та гордість подолали супротивників
Частіше за все людина починає замислюватися про те, чим є її життя, коли за плечима вже багато прожитих років. Усі важливі події, дорогі люди, мрії, що здійснилися, та такі, що вже ніколи не стануть реальністю, - все це становить життєвий досвід людини. З нього вона робить певні висновки та навчає своїх дітей.Я вважаю, що насправді дуже важливо зрозуміти, що то є людське життя, саме коли ти ще дуже молодий і можеш обирати, як жити. Бо світ сповнений безкінечних можливостей, і дуже важко правильно обрати свій шлях. Усі ми чули, як хтось, проживши півжиття й більше, з прикрістю констатує, що не зробив того, чого найбільше хотів, що життя його розчарувало, а часу на виправлення помилок вже немає.Життя людини – це найбільша святиня. Кожен може обирати свій шлях, не заважаючи іншому обирати свій. Не можна примушувати інших хотіти того, чого хочеш сам. Не можна збудувати свого щастя на чужій біді – так промовляє народна мудрість. І також не можна розраховувати на те, що хтось буде завжди підказувати тобі вірні рішення і нести за тебе відповідальність.Тому на мою думку, життя – це велика особиста відповідальність кожного. Від народження й до старості людина має унікальну в природі здатність розвиватися, вчитися, вдосконалюватися. Важко сказати, як би я хотів прожити життя зараз, коли мій власний досвід дуже маленький. Проте, я вважаю, він дуже цінний, як і знання, отримані від батьків, друзів, вчителів, із книжок. Це все – безцінні джерела інформації про те, що нас оточує та становить невід’ємну частину нашого буття, допомагає нам орієнтуватися в ньому, підтримує та надихає.
Мама стала для мене ідеалом ще в глибокому дитинстві, коли вона вперше показала мені те, чого я не вміла, і ось, через багато років, я не поміняла свою думку, тому що до цих пір вона мені показує все нові і нові речі, які я не знаю або розумію. Мені дуже шкода тих людей у яких немає мами. Адже вони просто будують собі ідеали в голові або намагаються їх знайти в житті, але так і не знаходять, тому що те, що вони придумують в голові, дуже сильно розбігається з реальністю. Коли я починаю думати про те, якими будуть мої діти і як їх треба виховувати, я відразу згадую все, що говорила і робила моя мама коли виховувала мене. І зараз, коли я це згадую, я уявляю, як все відбуватиметься у мене. Не дивлячись ні на що мама завжди була, є і залишиться для мене найголовнішою у житті людиною. І ідеалом для мене назавжди залишиться саме вона.
