М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Чому правдошукач чіпка перетворився на розбійника?

👇
Ответ:
kolodenkoa444
kolodenkoa444
21.03.2022
"бо нема справедливості у світі"
4,6(57 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
shuius
shuius
21.03.2022
Повість «Тіні забутих предків» належить до золотого фонду нашої класики. Це — лебедина пісня М. Коцюбинського, зелена казка гуцульських гір, у якій він вознісся на верховину слова. І свого, й українського, і загалом — красного, бо, читаючи повість, іноді ловиш себе на думці, що краще, ніж тут, про що-небудь сказати годі, а зокрема про Карпати, гуцулів і їхній світ — то й поготів.Кожне справді значне явище витворює навкруг себе своєрідне силове поле, продовжує жити в нових формах, жанрах, шедеврах. Саме так сталося й тут. Однойменний кінофільм С. Параджанова посідає в нашій культурі, мабуть, не менш почесне місце, аніж повість, за мотивами якої його знято. Свідчення цьому — і гран-прі на міжнародному фестивалі у Аргентині, і великий прокатний успіх в Україні та за її межами; і це, на мій погляд, особливо важливо, що «Тіні...» С. Параджанова, у свою чергу, перегорнули нову золоту сторінку в історії українського кінематографу, на якій, окрім С. Параджанова, полишили свої автографи актор І. Миколайчук, оператор, а потім режисер Ю. Іллєнко, художник Г. Якутович та ще ціла плеяда блискучих імен. Їхніми зусиллями українське «поетичне кіно» відновило свою довженківську силу і заграло новими барвами.Неприпустимою помилкою було б заводити мову про якусь ієрархію цінностей: що є кращим — фільм чи літературний твір, за мотивами якого | цей фільм знято? Не потрібно (як сказав би Франко) тулити кругле до рівного, бо ці речі непорівнянні. У нашім випадку маємо справу не просто з екранізацією повісті, а з двома рівноцінними творами на одну тему. С. Параджанов (і його знімальна група) мовою кінематографу показали те саме, про що М. Коцюбинський розповів за до красного слова. Кожен своїми засобами, вони вбрали в барвисту неперевершену плоть — дух Карпат.Чим так вабить кожного, хто потрапляє на Гуцульщину, ця місцина? Так, звичайно, красою природи, екзотичними звичаями та побутом її мешканців, унікальною міфологією Та все ж обмежитися отаким переліком суто зовнішніх рис було б замало. Вона вабить своєю первозданністю, а також недоторканністю. Вона досі така, як була й уся «решта» землі колись, на початку світу. Хіба ж можна сказати, коли відбуваються події твору? Сто і тисячу літ тому тут усе було приблизно так само, як і 1911 року, коли в гуцульськім селі Криворівня гостював, збираючи матеріал, М. Коцюбинський. «Якби тільки Ви знали, який це дивний, майже казковий закуток [...]. Смакую всю насолоду первісного життя», — писав у листі до М. Горького із Криворівні.Кохання Івана й Марічки — то любов «у раю». Вони не знають, що таке гріх, бо дивилися, що все довкола них парується, і не розуміли, чому це в людини — частини природи — мало би бути інакше. Вони живуть серцем, а не розумом, і серцем відчувають, що добре, а що погано, а що — і неможливо. Коли гуцульська Джульєтта гине, гуцульський Ромео виявляє, що жити без неї не може. І тому він починає повільно вмирати.Життя і смерть, любов і ненависть — найголовніші, найвизначальніші категорії, тут, у первіснім світі, переживаються уповні, такими, якими вони є насправді. Людина «рівнинна», «цивілізована» часто вже й не пам'ятає, що це таке, живучи упівсили, захищаючись від болю і радості «цивілізованими» пристосуваннями. Однак ностальгійна туга за отим первісним, справжнім все ж озивається десь у закутках серця. І тоді ця людина поспішає в Карпати, щоби запричаститися духом цієї землі, як поспішав у 10-х роках XX ст. М. Коцюбинський, а в 60-х — С. Параджанов і ще тисячі й тисячі вічних карпатських прочан, спраглих причастя від Справжнього.
4,7(27 оценок)
Ответ:
1g00se1
1g00se1
21.03.2022

Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля! Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди. Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це? Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.

4,5(48 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ