Великий син українського народу, геніальний поет і самобутній художник, мислитель і революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві XIX століття. Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. Великий Кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. Боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. І все це він робив не балачками, ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. Патріотичні ідеї Шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. Героїчне минуле України привертає увагу молодого Поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/. Патріотичні ідеї Шевченка мали величезний вплив на формування і розвиток передової української літератури. Його творчість була високим повчальним прикладом для кращих діячів української культури. Марко Вовчок і Панас Мирний, Старицький і Карпенко-Карий, Микола Лисенко і Васильківський, Грабовський і Франко, Леся Українка і Коцюбинський, Стефаник і Васильченко формувалися і утверджувалися як діячі української культури, зігріті полум'ям патріотичних ідей Шевченка.
ого навчає нас Біблія?Згідно з розповіддю Старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея дісталися до Сінайської пустелі. Бог, зустрівшись із Мойсеєм на горі Сінай, дав йому низку настанов, серед яких були й десять знаменитих заповідей, що стали не тільки основою іудейської і християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки. Провідним мотивом перших чотирьох заповідей може вважатися наказ "Не сотвори собі кумира", який означав вимогу єдиної віри. Оскільки біблійські положення багатозначні, то вимога не створювати кумира може сприйматися як застереження від бездумного поклоніння скороминущим цінностям і ідеалам.Заповідь "Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!" може сприйматися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.Наступна заповідь "Шануй свого батька та матір свою, щоб довго були твої дні на землі!.." навчає шанувати батьків не тільки заради продовження тривалості власного життя, а й для того, щоб бути позитивним прикладом для дітей: ти шануєш батьків гаючи це, твої діти будуть шанувати тебе в похилому віці.Наступна заповідь "Не вбивай!" Вона стосується всього живого — людей і тварин. Тварину не можна вбивати без потреби. Вбивство людини — це смертний гріх. Це ж стосується і самогубства — сам себе не вбивай, бо життя подароване людині Богом, і тільки він може його відібрати.Заповідь "Не чини перелюбу!" навчає чистоти й цнотливості у стосунках між чоловіком та жінкою.Тільки те, що створене твоєю власною працею, належить тобі, —
ого навчає нас Біблія?Згідно з розповіддю Старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея дісталися до Сінайської пустелі. Бог, зустрівшись із Мойсеєм на горі Сінай, дав йому низку настанов, серед яких були й десять знаменитих заповідей, що стали не тільки основою іудейської і християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки. Провідним мотивом перших чотирьох заповідей може вважатися наказ "Не сотвори собі кумира", який означав вимогу єдиної віри. Оскільки біблійські положення багатозначні, то вимога не створювати кумира може сприйматися як застереження від бездумного поклоніння скороминущим цінностям і ідеалам.Заповідь "Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!" може сприйматися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.Наступна заповідь "Шануй свого батька та матір свою, щоб довго були твої дні на землі!.." навчає шанувати батьків не тільки заради продовження тривалості власного життя, а й для того, щоб бути позитивним прикладом для дітей: ти шануєш батьків гаючи це, твої діти будуть шанувати тебе в похилому віці.Наступна заповідь "Не вбивай!" Вона стосується всього живого — людей і тварин. Тварину не можна вбивати без потреби. Вбивство людини — це смертний гріх. Це ж стосується і самогубства — сам себе не вбивай, бо життя подароване людині Богом, і тільки він може його відібрати.Заповідь "Не чини перелюбу!" навчає чистоти й цнотливості у стосунках між чоловіком та жінкою.Тільки те, що створене твоєю власною працею, належить тобі, — це
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/.
Патріотичні ідеї Шевченка мали величезний вплив на формування і розвиток передової української літератури. Його творчість була високим повчальним прикладом для кращих діячів української культури. Марко Вовчок і Панас Мирний, Старицький і Карпенко-Карий, Микола Лисенко і Васильківський, Грабовський і Франко, Леся Українка і Коцюбинський, Стефаник і Васильченко формувалися і утверджувалися як діячі української культури, зігріті полум'ям патріотичних ідей Шевченка.