Була собі мишка така як дрцугі.У самім кутку хати мала свою нору.Ні хто не заглядав туди.Мишка боялась людей.Коли не було ні кого жома то вона скоренька вибігає на подвіря.там вона не боялась ні кого.бігла на поле.Там зустрічалася зі своїми сестрами і вони розповідали що у хазяйці нема ні чого їсти(була війна)У мишкі господири буди дуже багаті.Пішла додому і чує що чужим духом пахне.прийшла бідна жінка у якої не було ні чого.У неї була маленька дитина.Вона пришла попросити гроші на молоко.Коли вона ріже хлію то крішки які зістануться відасть дитини.Ця хозяйка яка була багато сказала що у неї в самої не чого нема.А наспровді під кроватью стояв сендук с під гранат.Туда вони ложили гроші.Потім прийшов господарь и сказав що вони зроблять бізнес.Куплять курей,двоє-троє телят,Виростять і продатуть,а потом спочатку.Мишка дуже замучилась що вони не до жінці і запланувала план.Коли всі ляжуть спать то вона залізе під кравоть і прогрезе скриню і гроші.на наступний день заглядає господарь а грошей не має.Він поскаржися на господиню что не завела кта.Мишка пішла з хати.
Фольклору властива така риса, як традиційність, Фольклор бере витоки з народних традицій, своїми коренями він сягає у давнє минуле. Завдяки йому забезпечується нерозривний взаємозв’язок між минулим і сучасним, він також є скарбницею сталих народних звичаїв і стимулятором їх дальшого розвитку. «Головна ознака традиції — не косність, а певний ступінь сталості і неодмінно міцність спадкових зв’язків у розвитку,— пише історик фольклору Б. Путилов.— Традиційність є специфічна форма народного життя, культури, побуту, форма його руху. Всякий фольклорний процес неминуче набуває характеру руху всередині традиції, еволюції та трансформації традиції.
