Відповідь:
Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих
Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей.
Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам заходів написати п’єсу
Пояснення:думаю що все правильно
1.«Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш»
Мати ("Скарб" Олекса Сторожнко)
2. «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув,
якби не сам Бог того схотів!»
Наймит ("Скарб" Олекса Сторожнко)
3. «Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.»
Павлусь ("Скарб" Олекса Сторожнко)
4. «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми
помремо?..
Старий (баько) ("Скарб" Олекса Сторожнко)
5. «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…
Парубки ("Скарб" Олекса Сторожнко)
