М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Джури козака швайки 2 частина переказ

👇
Ответ:
finnolol
finnolol
06.08.2022

 

на кам’яному острові пилип привів їх до  кам’яного острова, де їх зустрів василь байлемів. на острові також були хлопці з воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий мацик. після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. вночі грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. гриць зойкнув. це був тишкевич! на крик прибігли козаки і у вовкові впізнали барвінка, який урятував мацика і був вовком швайки. далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. санько сказав, що в одному з них впізнав тишкевича. далі швайка сказав, що є погана новина на землі воронівки напали татари. санько каже швайці, що напевно щось сталося з демко та тарасівкою. самі на острові козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. швайка залишив барвінка на хлопцям. хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. один з них був тишкевич. тишкевич троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з барвінком сховались). тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. хлопці тим часом взяли тишкевича у полон та зв’язали йому руки. коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія швайці. ті не довго думаючи дременули з тих місць.  переказ «джури козака швайки» написав гнатюк о. допит повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але мацик і швайко пішли проводити бранців. тож василь разом з іншими почали допит тишкевича, той сказав, що його звати  семен і просив його відпустити. вирішили дочекатися мацика і швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. гонитва всі схопились на коней та не знали куди скакати. тут прискакали мацик і швайка. швайка наказав всім тепер забиратися на зміїний острів, а сам продовжив гонитву за тишкевичем. за ним поскакали тільки санько і грицик. швайко дізнався, що тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. хоч вітрик і був найшвидший, але тишкевич встиг доскочити до стану татар. санькова врожба швайка, щоб відволікти татар пускає вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. татари переслідують коней, а іслам-бек з тишкевичем розмірковують як далі діяти. тишкевичу сотню людей, щоб той розбив козаків на камяному острові.

4,7(97 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
dianacat1017
dianacat1017
06.08.2022
Так i нi.

Повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре».. . а скільки ще чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго! »

Але у «Простакові» стан речей не зображений фатально безвихідним. За Вольтером, позитивний приклад поруч, за ла-Маншем, — у англії, яку так любить Простак.

Для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.Перебування Простака в Парижі починається з в’язниці. і не вилізти б йому звідти довіку, якби не.. .

Утім, попередньо треба ще раз відзначити художню майстерність автора. У повісті є «дзеркальна» , перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-ів, а в результаті вона визволяє його.

Щоб визволити коханого, Сент-ів була вимушена зрадити його. Отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснився акт справедливості (щоб Простака звільнили) , треба, щоб стосовно іншої людини здійснився акт несправедливості (панна Сент-ів змушена віддатися вельможі Сен-Пуанжу) . Такий стан справ називається беззаконням.

У Парижі панна де Сент-ів попросила єзуїта влаштувати її до «якоїсь доброї побожниці, яка уберегла б її від спокуси» . Яка їдка іронія Вольтера!

«Побожниця» , жінка, не менш поблажлива, чим єзуїт, висловлювалася ще ясніше:

«Леле, — казала вона, — рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мені довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться.. . <...> Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. <...> Що за лабіринт неправди! Що за країна! »

Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем» , і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила. Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою.

Мабуть, саме через ці реалії французького життя тієї доби «Простака» , на відміну від інших філософських повістей Вольтера, відносять до просвітницького реалізму.
4,6(21 оценок)
Ответ:
lenayun
lenayun
06.08.2022

ответ: Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: тристопний анапест (трискладова стопа з наголосом на третьому складі UU_)

І     |са   |ма | я  | на |но |гах   |не |всто|ю,

Про|лі   |та  |ю  |між|лю|дьми |по  |хму|ри|ми,

Ко  |за  |чка|вда|ря  |ю |по     |під | му |ра  |ми

Бо  |хло|пчи|на |не  | да|є      |спо |ко  |ю!

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).  

UU_/ UU_/ UU_/U

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/UU

UU_/ UU_/ UU_/U

Римування: кільцеве (АББА)

Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами  

Объяснение:

4,4(97 оценок)
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ