Місяць один в ночі сяє
Приховуючи слід прекрасних зірок
Горда вона , що затьмарює
Далекий витвір чарівних думок.
Місяць дарує натхнення
Великі крильця за спиною
А зірки дають нам прагнення
Самі сяють нічною зіркою
О, жовтоока царице
Сама собою любуєшся ти
Сяєш в небі мов світлиця
Тільки відображаєш світло зірки
Чи не від того поїдає заздрість
Що зірок готова світло затомить
Чи не від того втрачаєш радість
Що не ти світить
Ти лиш великий холодний камінь
Який сонце відбиває
В середині зірки пломінь бушує
Який ти можеш затьмарити
Місяць тобі не самотньо
Одній сяяти в темноті
Адже сірок сіяє безліч
В далекій чорній пустоті
Тебе з*їдає заздрість зла
Одна ти світиш всім в тьмі
Одній сяяти гнила насолода
І запах болі в тишині
Важко описати що таке щастя взагалі. І також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. Щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. Але існує багато питань. Чи завжди щастя це гроші? Чи завжди щастя це душевна втіха?
Я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. Як що до мене, то я - щаслива людина.
Я почуваю себе саме так коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться, коли я даю слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. Тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються.
