Жанр твору: оповідання (прозовий твір; обсяг твору приблизно 6 сторінок; зображено мало подій: бійка біля річки, урок у школі, поїздка з дідом за дровами; діють п'ять персонажів: Олесь, учителька, Федько Тойкало, дід Прокіп та мати хлопчика; усі події відбуваються за один день).
1. Жанр. Оповідання
2. Твір умовно можна поділити на 4 частини: 1. Дорогою до школи. 2. Урок малювання. 3. Поїздка за соломою. 4. У хаті
3. Герої: хлопчик Олесь; його товариш Федько Тойкало, матір Наталка, дід Прокоп, вчителька Матильда Петрівна, школярі, селяни
4. Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.
5. Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся
Добро
Бережливе ставлення Олеся до природи
Зло
Черствість однолітків, нерозуміння дорослих, байдуже ставлення до природи, до тварин
Чим подобаються мені байки сучасного письменника Павла Глазового?
Байки Павла Глазового дуже люблять у нашій сім'ї, а декілька збірок його гумористичних творів у родинній бібліотеці навіть виділені окремо. Ми їх часто читаємо, коли збираємося разом або коли до нас приходять гості. Всі захоплено і весело слухають дотепні вірші, гуморески, пародії, сатиричні мініатюри, епіграми. Та мені найбільше подобаються байки.
У них П. Глазовий використовує образи тварин, але за ними ми бачимо конкретних людей з вадами їх поведінки. У байках можна зустріти ледарів, бездарних "талантів", невихованих "розумників", людей із спотвореною мораллю та духовністю. Скільки байок — стільки й тем! Особисто мені дуже подобаються байки з циклу "Езопівські усмішки", в яких події античного часу неначе перемістилися на нашу українську землю.
Інколи героями байок поета стають окремі речі ("Байка про табличку", "Причеп") або люди ("Тарас Бульба у Києві", "Руськомовний депутат" та інші). Їх не можна читати без сміху, але сміх цей — не заради сміху, бо ним Глазовий карає суспільні вади. Він хоче, щоб люди прагнули позбутися потворних рис. Байкар звертає нашу увагу на негативні явища сучасного життя, за є разом з ним поглузувати над ними і зробити власний висновок.
Глазовий часто закінчує свою байку повчальною мораллю, а кожний читач або слухач прислухається до поради автора і обов'язково замислюється. Потім вже ніколи не повториш у власному житті такий самий або схожий вчинок, бо над ним сам же й сміявся!
Мені подобається у байках П. Глазового все: і веселий сміх, і дотепні висновки, і проста народна мова. Вони захоплюють уяву своїми кумедними ситуаціями і мудро вчать. Тому мені хочеться погодитися із словами знаменитого гумориста:
