Милосердя, чуйність, доброта завжди були притаманні нашим співвітчизникам. Цілком закономірним і природним вважалося до нещасному, знедоленому, захистити скривдженого, немічного і старого, дати притулок бездомному, поділитися останнім шматком хліба з голодним. Чуйність і доброта просто необхідні в житті людей, причому не тільки тим, хто потребує до а й тим, хто надає цю до Адже навіть звичайне добре слово, промовлене вчасно, може дуже до людині.
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.
Томущо - це погляд особисто твій. буває зустрінеш людину просто привітаєшся з нею і тобі злається ,що ти знаєш всі її секрети, що ти знаєш їївсе своє життя. але нажаль таке диво зустрічається нажзвичайно рідко.
частіше буває таке , тобі здається що ти знаєш цю людину вже дуже давно, але нічого не можеш про неї сказати. ти не знаєш нічого про неї ,ні її уподобання ні звички. абсолютно нічого.
Тому я вважаю, що все залежить від самої людини. потрібно шукати особистий підхід до кожного.