одного разу, як розповідає давня легенда, бог лісів пан зустрів прекрасну діву сирингу і закохався в неї з першого погляду. пан, голова якого була увінчана ріжками, а ноги з копитцями, не сподобався сиринзі. і вона кинулася від нього геть. пан помчав за нею і майже наздогнав на березі річки. але сиринга звернулася до ріки з благанням, щоб та вкрила її від козлоногого пана. почула річка благання сиринги і перетворила її на очерет. сумний пан вирізав з очерету співучу сопілку і з того часу не розлучався з нею…
.так у різних куточках планети з'являлися різноманітні музичні інструменти, що наслідували природу: одні – спів пташок, інші – шум морської хвилі або завивання вітру.
День добігав до кінця. Добре, що сьогодні не задавали домашнього завдання по математиці. Адже була контрольна робота і Сашкові знову повезло списати у Марічки. Сусідка по парті – дівчинка добра, вона не могла не до порада виконувати самому задачі, вже вкотре не вплинула на хлопця.
Наступного дня після школи кинув Сашко портфель і гайда у двір кататися на санчатах. Короткий зимовий день наближався до завершення. Сашко сидів за столом. На столі лежав розкритий підручник з математики, зошит та ручка. Три задачі із книжки дивилися на хлопчика, а він замріяно дивився у вікно. І тут раптом побачив маленького карлика. Той видався йому знайомим. Ну звичайно, він був точнісіньким із розповіді Алі. Недочеревик люб’язно усміхався, стукав у кватирку, просив щоб хлопчик впустив його у середину, радісно потирав ру ки і аж підскакував від задоволення.
Сашко миттєво взявся читати умову задачі. Із кожним вирішеним завданням лице карлика все смутнішало, воно ставало дедалі злим та роздратованим. Невже соту справу завершить Сашко? Адже карлик так довго чекав на майбутнього недоладянина, рахував його невиконані справи. Коли всі задачі були розв’язані, розчарований Недочеревик надягнув свій величезний зелений черевик і за мить зник за вікном.