Відповідь:
Події відбуваються у часи середньовіччя у вигаданому князівстві Люботин, життя якого нагадує сонне царство, де чути лише набридливе дзижчання мух. Тут давно забули про якісь військові походи чи лицарські турніри, а самі лицарі більше переймаються власним господарством, над усім панує нудьга. Володар князівства іноді намагався щось змінити, але невдовзі кидав розпочате й знову поринав у звичну лінь, розмореність і бездіяльність, і лише уві сні бачив війни, руїни здобутих фортець, і вервечки полонених. Таке тривало досить довго, аж поки не прийшла пора його єдиній дочці Настасії ставати до вінця. Князь невідкладно мусив щось робити, аби знайти нареченого – спадкоємця престолу, бо інакше князівство остаточно розпадеться. Але ж як знайти лицаря-героя у князівстві, де нічого не відбувається, де немає ні розбійників, ні людожерів, ні чаклунів, ні багатоголових лютих драконів, де лицарі давно не тримали в руках ні меча, ні списа, та й саме військо вже давно було князем розпущене, а скарбниця порожня? Тож справжнім подарунком долі стала для князя звістка, принесена воєводою, про дракона, що з’явився на берегах річки Бистриці. Тож князь розіслав гінців, щоб оголосили: хто вб’є дракона – пошлюбить Настасію й сяде на престолі.
тут усьо є
Пояснення:
Відповідь:
Події відбуваються у часи середньовіччя у вигаданому князівстві Люботин, життя якого нагадує сонне царство, де чути лише набридливе дзижчання мух. Тут давно забули про якісь військові походи чи лицарські турніри, а самі лицарі більше переймаються власним господарством, над усім панує нудьга. Володар князівства іноді намагався щось змінити, але невдовзі кидав розпочате й знову поринав у звичну лінь, розмореність і бездіяльність, і лише уві сні бачив війни, руїни здобутих фортець, і вервечки полонених. Таке тривало досить довго, аж поки не прийшла пора його єдиній дочці Настасії ставати до вінця. Князь невідкладно мусив щось робити, аби знайти нареченого – спадкоємця престолу, бо інакше князівство остаточно розпадеться. Але ж як знайти лицаря-героя у князівстві, де нічого не відбувається, де немає ні розбійників, ні людожерів, ні чаклунів, ні багатоголових лютих драконів, де лицарі давно не тримали в руках ні меча, ні списа, та й саме військо вже давно було князем розпущене, а скарбниця порожня? Тож справжнім подарунком долі стала для князя звістка, принесена воєводою, про дракона, що з’явився на берегах річки Бистриці. Тож князь розіслав гінців, щоб оголосили: хто вб’є дракона – пошлюбить Настасію й сяде на престолі.
тут усьо є
Пояснення:
Роль художніх засобів у повісті надзвичайно велика. Художні засоби надають твору яскравість, підсилюють емоційний вплив, привертають увагу читача до висловів. Художні засоби допомагають автору створити художній образ, а читачу поринути в світ художнього твору, розкрити авторський задум.
Автор додає у свою розповідь багато епітетів, наприклад: в довгому покрученому яру; здорові загорілі жилаві руки; густі дрібні зморшки; обидва довгообразі й русяві;
Застосовує численні порівняння: на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави; В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла; зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями; здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів; лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця; сині, як небо, очі; Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.
Метафори: пишно горів вечірній світ сонця; дзвінкий гук задрижав і розлився по селі на всі долини; над лісом розлився дивний спокій;
Персоніфікація: Гроші втікали до шинкаря.
Мова персонажів насичена народними висловами: Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. ...брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем. ...як ходить, то неначе решетом горох точить... Як бог дасть, то і в калюжі втопишся. ...на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив.
... наговорив синам сім мішків гречаної вовни... Вже той каторжний горб сидить мені отут у печінках.