мій обов'язок перед другом полягає у тому аби бути завжди вірним та відданим товаришем. Друг-це той хто завжди підставить плече до . І якщо у кожного буде такий друг то нам буде набагато легше. Обов'язок не повинен бути лицарський, величний. Він не залежить від коштів чи скарбів. Важливо лишень,що ти робиш це для друга. І якщо ти робиш щось для друга то це вже не обов'язок , а дружба, справжня, людська дружба-взаєморозуміння. Того що справжного товариша знайти досить важко а втратити досить легко. ТОМУ на завершення свого роздуму хочу зробити висновок що перед другом жодних обов'язків немає є лише дружнє плече до та взаєморозуміння.
3-не розумію які сторінки..
4)а)«...Соломія нагнулась і зазирнула до кринички. Звідти глянуло її свіже, повне обличчя з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся, що під час сну повисмикувалось із-під очіпка.»
«...Чорні буйні коси впали їй на плечі й вкрили їх нижче пояса.»
б)Чуттєва: Соломія цілу ніч проплакала","Соломія з тихим смутком дивилась на Остапа й чула, як по її виду котилась сльоза за сльозою".
Рішуча:"— А ось що буде! — рішуче промовила Соломія і з сими словами здерла з голови очіпок... — На, ріж…"
Працьовита:"Вона мала охоту зараз-таки в'язати пліт..., вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон".
Відважна:"Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу".
в)Співчутлива та великодушна:" Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і вигляда її з очеретів, їй жаль стало молодого змарнованого життя — і вона заплакала".
"— Бач, зголоднів! — зі співчуттям обізвалась Соломія".
Готова до самопожертви:"Серце нило в Соломії од жалю й тривоги, їй легше було б, коли б куля потрапила в неї".
Турботлива:"— Що тобі? — прискочила Соломія до Остапа і піддержала його... , обережно розщібнула ... скривавлену сорочку, потім одшматувала довгий пас зі своєї підтички і з поміччю Остапа тісно зав'язала йому рану, ...змочила йому чоло, скинула з себе верхню одежу і підмостила йому під голову".
Відчайдушна та героїчна:"Вона вхопила" Остапа "під руку і ... поволокла за собою,... вскочила у комиші і бігла прудко, наскільки позволяв се Остап та густий очерет... ноги грузли часом по коліно в цмоковині ... , а вона бігла усе вперед".
г)Соломія у творі вражає своїми рисами вдачі. Вона товариська, віддана, відчайдушна, упевнена в перемозі, готова жертвовати собою.
"Наталка Полтавка"- твір пронизаний багатьма українськими традиціями, своєрідними діалектами. Мені подобається цей твір тим, що він дуже близький до нашого українського побуту, звичаїв. Цей твір показує справжніх українців. Герої - патріоти свого краю, які стикаються на своєму шляху з різними подіями та ситуаціями. Вони кохають, працюють, сумують, радіють, плачуть... Коли читаєш цей твір, то розумієш як жилося декілька століть назад. Як себе почували люди, як переживали ті чи інші негаразди свого життя. Ми прослідковуємо справжні українські традиції, які зараз уже, можливо, забуті. Тому, на мою думку, цей твір якнайкраще доносить нам усе українське, усе близьке нам особисто і українському народу вцілому