У ставках до глибокої ночі спів жаб, спокійне, оточене миттєвим резонансом в нашій свідомості ... Земля м'яка ще прохолодна, але довгоочікувана. Днем ніжні зелені фарби усюди, легко одягнені, ми трохи не віримо в тепло. Дивно, дивно, що ми на земле.Когда ти йдеш під небом до сонця, ти сповнений таємниць, ці таємниці - твоє багатство, ти на чолі, а вони - шляхи до всього: до великого повітрю, до бездонної неба, вони - тепло особи і ласка вітру ... Таємниці мчать серед турбот і радості, народжуючись і згасаючи як язики полум'я. Таємниці ми часто не помічаємо, вважаючи їх природним проявом
Людина, яка прагне знань, відчуває постійну потребу в їх поповненні. Чим більше вона пізнає, тим більше їй хочеться знати. Бо нові поняття, факти, ідеї розширюють коло інтересів, відкривають привабливі обрії ще не пізнаного. Не може приносити радість жодна справа, якщо ми не вміємо її виконувати. Тож треба наполегливо вчитися, щоб після тривалої навчальної праці відчувати велике задоволення. Адже навчання дає пізнання, вміння і навички. Не треба боятись помилятися. Вміння вчитися на помилках — ключ до успіху.Щоб знайти своє покликання, справу всього життя, треба вчитися. Знання потрібні, щоб здобути професію. Про це треба замислитися вже в шостому класі. Безталанних людей немає. Є люди, що займаються не своєю справою. Найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені і розвинуті. Щоб вибрати професію, потрібно знати свої індивідуальні здібності. Школа повинна до учням обрати майбутню професію. Але багато залежить і від самих учнів. У кожного є улюблені навчальні дисципліни і ті, які здаються нам нудними і нецікавими. Хоча, на мою думку, нецікавих предметів немає. І якщо почати краще готуватися до «нецікавих» уроків, то незабаром вони стануть улюбленими. Знання додають упевненості у своїх силах, а це вже перший крок до успіху в житті.
Перед мною картина Монастирського "Запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. Обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. Зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. Довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань. сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас. картина А. Монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. Усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас своє життя, щоб ми жили вільно.
Днем ніжні зелені фарби усюди, легко одягнені, ми трохи не віримо в тепло.
Дивно, дивно, що ми на земле.Когда ти йдеш під небом до сонця, ти сповнений таємниць, ці таємниці - твоє багатство, ти на чолі, а вони - шляхи до всього: до великого повітрю, до бездонної неба, вони - тепло особи і ласка вітру ...
Таємниці мчать серед турбот і радості, народжуючись і згасаючи як язики полум'я. Таємниці ми часто не помічаємо, вважаючи їх природним проявом