Багато століть український народ вів сувору боротьбу за свободу та визволення. Під час боротьби було створено безліч пісень, які стали незамінними для народу. При татарській неволі були пісні, в яких втілені найкращі якості справжнього українця: любов до рідної землі, сміливість, гідність.
Піднесення козацького руху пов’язано з розквітом історичної пісні. У піснях з’являється справжній козак, лицар, котрий захистить рідну землю. Козаки наділялись найкращими чоловічими якостями: сила, могутність, відвага.
Художні засоби.
Епітети: зеленій полонині, баран чорний, файна дівка, файний легінь, Олена прибілена, добрі люди.
Метафора: «посіяв файку жита…», «під припічком наорав…», «гарбузи латати»,
Персоніфікація: «украла муха», «ворона вкрала».
Фразеологізми: «черпав воду саком», «стріляв птахи маком».
Пестливі слова: дівчаточка, паличенька, молоденький
Паралелізм: «Закувала зозулиця та й сіла на ґанок, Ішов Іван від Марії, загубив топанок», «Когут піє, когут піє, а курка кокоче, Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче».
Повтори (анафора): «Я гадала, що то …», «Ой…».
Повтори (тавтологія): «Ой мала я миленького, ой мала я, мала», «файна дівка, файна», «Когут піє, когут піє».
Порівняння: «нікому так не добре, як мені самому».
Протиставлення (антитеза): «Чужі жони їдять сіно, а моя солому», «До півночі за дівками, до полудня — спати», «… вміє гуляти, А не вміє коло плота кілок затесати», «На роботі — замерзає, коло миски — пріє».
Звертання: «Ой скажіте, добрі люди, чим …», «Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці» .
Объяснение:
