головна думка повісті видатного українського письменника і. франка «захар беркут», на мій погляд, така: сила народу полягає в згуртованості, єдності і відданості своїй батьківщині.
у цьому творі письменник докладно розкрив умови життя тогочасних тухольців, їх побут, знання, головні риси характеру цих людей. живучи серед неприступних гір і лісу, вони вели безперестанну боротьбу з природою. ця боротьба породжувала у людей кмітливість, виховувала сміливість, гартувала волю, потребувала взає і дружніх дій. усі джерела добробуту на той час були суспільними, спільною власністю були ліси, земля і засоби виробництва. тому «мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці та вживанню, в радощах і в горю.
Про що вони? Хто цей неслухняний?
Ідеться мова про особу яка не виконує розпоряджень, наказів когось із свого оточення.
Неслухнянцем найчастіше називають дітей, які роблять батькам проблеми, наприклад заважають порозмовляти на прогулянці із родиною чи коли голосно викрикують маючи за мету звернути на себе увагу в місцях де цього робити не потрібно.