Повість "Митькозавр із Юрківки" багато чого навчила мене. У даній повісті закладені проблеми дорослого життя, проблеми дітей і їхніх відносин.
Повість навчила вірити в дива, і навчила боротись за них. "Митькозавр із Юрківки" навчив фантазувати, створювати власні нереальні образи та вигадувати чудні назви цим образам. Ще навчила відстоювати свою думку, бути упевненим у своєму "відкритті", не дивлячись ні нащо. Повість загартувала снагу до вірної дружби, до підтримки інтересів свого товариша і подолання з ним будь-яких умов.
Це є й однією з проблематик цього твору - вірна дружба, її наслідки, її плюси та мінуси, чим доводеться заради неї жертвувати, тощо.
Як підсумок, можна сказати, що повість "Митькозавр із Юрківки" - повчальна, і важлива, адже може багато чого навчити. Навчила вона мене вірити в дива, бути з вірними і хорошими друзями, вигадувати власні фантазії, долати перешкоди, оцінювати людей та їхні вчинки і, врешті-решт, вірити в свої мрії та виконувати їх, не зупиняючись.
Моде речень мало, але це все, що змогла написати:)
«Худо́жник» — повість Тараса Шевченка російською мовою, написана 25 січня — 4 жовтня 1856 р. у Новопетровському укріпленні. У повісті «Художник» Шевченко продовжує розробляти тему долі талановитого кріпака, започатковану ним у повістях «Варнак» та «Музыкант».
За жанровими особливостями, принципами зображення, характером типізації повість має складну структуру. Мемуарні елементи органічно співіснують у ній з елементами епістолярного жанру та нарису.
Перша частина — виразно автобіографічна й мемуарна; розповідь ведеться від особи художника, в образі якого можна впізнати риси й учинки реального Івана Максимовича Сошенка. Образ героя — спершу обдарованого кріпака-малярчука, згодом — молодого художника, захопленого мистецтвом і життям мистецької богеми, — суто автобіографічний (з деякими елементами художнього домислу) у першій частині.
У другій — риси автобіографізму властиві психологічній «біографії» героя, тоді як історія фатального одруження й трагічна розв'язка домислені на основі реальних фактів з життя декого з колег-художників; відбилася тут і романтична ідея всеохопного служіння божественному мистецтву. Спогади Шевченка подаються у формі листів героя про навчання в Академії мистецтв, про мистецьке життя у тогочасному Петербурзі.
Объяснение:
