"Цвіте терен,цвіте терен" Тема: оспівування страждань дівчини через те, що її коханий покинув і пішов шукати іншу. Ідея: засудження зради у палкому коханні. Жанр: пісня, інтимна лірика. Повтори: «Цвіте терен», «нехай їде», «очі, мої». Метафори: «Очі не дрімали», «очі наробили», «очі полюбили». Звертання: Очі мої, очі мої, / Що ви наробили… Образи-символи: 1) Терен - символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання. 2) Сонце - символ вищої сили. "Сонце низенько" Тема: присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих. Ідея: уславлення почуття, яке є смислом життя двох люблячих сердець. Основна думка: вірність у коханні — основа родинного затишку. Жанр: пісня, інтимна лірика. Повтори: «Ой прийди, прийди». Метафора: «Спішу до тебе, / Моє серденько». Звертання: «Серденько моє». Епітет: «Кохання вірно, чесно, примірно».
Міц улюблений герой в баладі Робін Гул є сам Робін.Сміливий,шляхетній,мужній,чесний,добрий та вірний.Він ніколи не кидав своїх друзів та своїх розбійників,не боявся навіть смерті,головне для цього юнака було захист народу та справедливість!Хлопець рано лишився батьків,тому жив у дядька,був не гордий,як багатіші люди,які вважали себе центром землі. Хороший лучник,хоча він молодий,проте був ватажком ватаги. Цей персонаж втілює героя народу,про якого всі мріють. Та шкода ,що все хороше кінчається.Так само він і помер,через декілька років після Маріан,яка загинула від епідемії чуми.
Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.
Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село.
Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною.
У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «...Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин».
Тема: присягання у вірній любові одне до одного
Ідея: уславлення почуття, яке є смислом життя двох люблячих сердець.
Основна думка: вірність у коханні — основа родинного затишку.
Жанр: пісня, інтимна лірика.
Художні засоби:
Повтори: "Ой прийди, прийди". Метафора: "Спішу до тебе, Моє серденько".
Звертання: "Серденько моє".
Епітет: "Кохання вірно, чесно, примірно"