Честь і чесність – це співзвучні слова, але при цьому вони означають різне. Проте кожен з нас напевно розуміє, що обидва цих слова мають позитивний зміст. Добре бути чесним, а виявляти честь – правильно. І нехай сучасний світ дещо відрізняється від минулих днів і вважається більш жорстким і прагматичним, високі людські якості, по-моєму, ще в моді. А тому – і честь, і чесність потрібні і важливі. Втім, в даному випадку просто думати недостатньо. Потрібно аргументувати свої думки, чим я і займуся далі за текстом.
Чесність – це вміння говорити правду і утримуватися від брехні. Ми повинні розуміти, що правда – це дещо абстрактне поняття. Іноді, щоб збрехати, зовсім необов’язково сказати щось вголос. Наприклад, якщо ви знаєте щось важливе, але не повідомите людей, для яких це теж важливо, вас можуть звинуватити у брехні. Саме тому чесність невидимою ниткою пов’язана з ще одною благородною якістю – зі сміливістю. Боягуз просто не наважиться бути чесним. А ось смілива людина завжди з легкістю говорить правду. Вона не боїться критики. Чесність потрібна сьогодні тому, що вона будує довіру між людьми. Ніхто з нас не може переконатися у всіх фактах особисто. Набагато простіше обмінюватися один з одним інформацією і довіряти один одному. Завдяки чесності і довірі життя стає більш динамічним, а люди встигають зробити більше. У цілому завдяки чесності ефективність людського життя підвищується.
Якщо зміст слова «чесність» розуміють практично всі люди, то з честю ситуація складніша. Різні люди вкладають у категорію честі відмінні поняття. Якщо зібрати це все докупи, то вийде, що чесність – це поєднання таких позитивних якостей, як почуття справедливості, вірність, благородство, правдивість. Всі названі поняття мають безумовне позитивне забарвленням. Хочете похвалити людину? Назвіть її справедливою, вірною, благородною і правдивою. Їй напевно сподобається. Саме тому, я думаю, і сама категорія честі потрібна в сучасному світі. На жаль, люди далеко не завжди сприймають прояви честі правильно. Наприклад, вас можуть неправильно зрозуміти, якщо ви проявите свою честь просто так, безкорисно. Вся справа в тому, що в сучасному світі потрібно платити практично за все. Але особисто я вважаю, що честь можна проявляти завжди. Це виглядає красиво за будь-яких обставин.
І честь, і чесність потрібні. Вони були потрібні у всі часи, сучасність – не виняток. Так, матеріальне сьогодні цінується вище духовного, а плоть узяла гору над розумом. Але чесність і честь залишаються актуальними. І якщо ви будете проявляти ці якості щиро й непідробно, люди це точно оцінять.
ответ:Джерело тексту:
список О. М. Лазаревського в «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 293).
Подається за «Більшою книжкою».
Дата в списку: «27 мая».
Датується за списком та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 27 травня 1860 р., С.-Петербург.
Первісний автограф не відомий. Твір є одним із трьох віршів-варіацій на ту саму тему, із спільною образно-композиційною структурою та стилістичним ладом: «Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...».
Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. — № 6. — С. 5) у статті В. М. Білозерського «Значение Шевченка для Украины. Проводы тела его в Украину из Петербурга», де подано за «Більшою книжкою» з довільною переробкою в рядках 11 — 12: «Любов, о Господи, подай І правдолюбіє пошли!»
До збірки творів уперше введено в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 293), де подано за «Більшою книжкою» — з номером «НІ» під спільною для чотирьох віршів («Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинаючих спини...», «Тим неситим очам...») назвою «Молитви» й помилками в рядках 1 («Злоначинающих мини») та 8 («Постав ти ангели свої»).
Объяснение:
