Історія людства завжди відтворювалась народом у своїх піснях, які наші неписьменні пращури передавали з покоління в покоління. Тому історію кожного народу можна вивчати не тільки по підручниках, але й за народними піснями. Якщо в країні були складні та важкі часи, то й пісні були протяжні та задумливі, з дуже точним описом стану людей у ті часи. Іх виконували народні пісняри, мандруючи по країні. А як наступали часи процвітання та миру, народ співав веселих та грайливих пісень, не цураючись кусючих виразів. Коли гуляли гучні весілля, люди співали красивих обрядових пісень, славлячи молодих та їхніх батьків. По нарожденню дитини матері співали їм колискових пісень та пісні-обереги, щоб захистити дитинку від напасті та хвороб.
З давніх давен люди, які відрізнялися чимось від інших, завжди вважалися диваками. Навіть вчені, які здавалося б, несли в маси істину - теж вважалися якимись "схибнутими", бо їхни погляди відрізнялися від канонів більшості. Але чи легко бути диваком? Я вважаю, що досить нелегко. І справа не лише в засудженні тебе соціумом, а в власному внутрішньому світі, який не такий, як у більшості людей. А добре це чи ні? Це вже вирішувати кожному особисто. Як на мене, то альтернативний світогляд - це подарунок людині, можливість бути не таким як всі. Проте, досить нелегко утверджувати свої погляди, якщо вони розбиваються об хвилі "народної маси". Саме тому, дивакам завжди було і буде житися не так вже і легко. Але важливо розуміти, шо не такий як всі - це не вада, а, напевно, дар.
На наступний день все починалося як завжди.Олесь пішов до школи,але на цей раз оминаючи усіх,кого не зустріне.Коли почалися уроки,він все ще сидів не звератючи ні на кого уваги,але вже після першої перерви бігав коридорами разом з своїми однолітками.На наступний день у Олеся третім уроком було малювання.Він підійшов до вчительки та несміливо потягнув їй малюнок. -Що це,Олесю?,- запитала Матильда Петрівна. -Горщечок..,- ледь чутно відповів він. На цей раз вчительці сподобався малюнок и вона виправила оцінку. Коли Олесь йшов додому,деякі діти посміювалися з нього,але він не звертав на них ніякої уваги. Пройшли роки,маленкий "дивак" виріс.Закінчив школу на четвірки,але далі вчитися не пішов,адже він вважав,що якщо він залишиться у селі,то освіта йому буде нідочого.Так і сталося.У нього з"явилася чудова родина:донечка Маруся та жінка Олена. Я не писатель,но вот таким вот образом могу.Надеюсь,прокатит:)Ну а дальше можно какое-то предложение в конец добавить.
Історія людства завжди відтворювалась народом у своїх піснях, які наші неписьменні пращури передавали з покоління в покоління. Тому історію кожного народу можна вивчати не тільки по підручниках, але й за народними піснями. Якщо в країні були складні та важкі часи, то й пісні були протяжні та задумливі, з дуже точним описом стану людей у ті часи. Іх виконували народні пісняри, мандруючи по країні.
А як наступали часи процвітання та миру, народ співав веселих та грайливих пісень, не цураючись кусючих виразів. Коли гуляли гучні весілля, люди співали красивих обрядових пісень, славлячи молодих та їхніх батьків. По нарожденню дитини матері співали їм колискових пісень та пісні-обереги, щоб захистити дитинку від напасті та хвороб.