Шановний козак Швайко, Я пишу вам цього листа, щоб висловити свою пошану вам - розумному, невловимому та відчайдушному козацькому розвіднику. Коли я прочитав про вас в книзі Володимира Рутківського "Джури козака Швайки", я був дуже вражений вашою сміливістю, мужністю та рішучістю. Ви - справжній лицар та патріот, який любить рідну землю та захищає її від ворогів. Я з задоволенням читав про ваші пригоди, а також про пригоди Грицика і Санька. Я намагаюся наслідувати вашому прикладу - намагаюся бути сміливим, добре вчитися, щоб багато знати, і займаюся спортом, щоб стати сильним. Я хочу побажати вам успіхів у вашій благородній справі - захисті рідної землі. Я дуже захоплююся історією козацтва і вважаю вас гарним прикладом того, яким повинен бути справжній казак. Саме такі люди як ви споконвік захищали мирних жителів нашої землі від численних ворогів.
ГЕ́ТЬМАН Володимир Петрович (10. 06. 1921, с. Маяки, нині Біляїв. р-ну Одес. обл. – 11. 03. 2003, Одеса) – поет. Чл. НСПУ (1952). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Одес. ун-т (1951). Учителював. 1954–67 – ред. вид-ва «Маяк» в Одесі. Дебютував як поет 1948. Основа багатьох ранніх віршів – враження від перебування у нім. концтаборах. Творам Г. властиві ліричність, мальовничі образні структури, перегук з фольклор. мотивами. Поет утверджував предковічність укр. державниц. ідеї, славив героїку нац.-визв. змагань свого народу. Окремі твори Г. перекладено рос., білорус., казах., узбец., євр. мовами. віршТи несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов’я, Тож він милу викликає, Молить, як і я.
