сомко " і вже чи не ступить,чи заговорить,то справді по-гетьманськи"
"сомко був високий,огрядний собі пан,круговидий,русявий;голова в кучерях ,як у золотому вінку;очі ясні,веселі,як зорі"
"та куди вже із ним мірятися петрові!"
. «Дай Боже.., щоб обидва береги Дніпровії приклонилися під одну булаву!..
Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случ і, та, держачись за руку з Москвою, громитимем усякого, хто покуситься ступити на руську землю!»
брюхов
«Вступаючи в осінь, о святому Симеоні, того літа за позволенієм його царського величества наказав гетьман Брюховецький постинати гетьмана Сомка і Васюту, полковника ніжинського, полковника лубенського, осавулів та інших полковників заслано на Москву, котрих на Сибір заслано, немало старшини козацької».
Відповідь:
Нщоб у своїй хаті бути батькові справжньою господинею.
Придбали поле, засіяли, та щоб купити "ще й струменту стільки, пару волів або хоча б коняку", довелося Максимові ще лізти до шахти.
Маруся лічила дні, от вже залишилося їх шість і в суботу татко буде вільний. І раптом страшне: шахту залило водою. Чотири дні Маруся чекає, чим закінчаться рятувальні роботи. Вона сиділа на камені біля входу до шахти і "давалося, що живий жаль живий сум пройшов у тілі людському та й сів отут, на камені, нагадуючи людям про те нещастя, про те горе, яке ховалося там, глибоко під землею, заховане, запечатане цією каламутною водою."
Змучена Маруся втратила свідомість, її забрала сусідка, та наступного дня дівчинка знов пішла до шахти. З дев‘яти шахтарів живими залишилося тільки четверо. Останнім підняли Марусиного батька "Ледве ступив він на землю, - ту ж мить Марусині руки обхопили його.
... Удвох з Марусею вони навернулися у своє село".
Тепер живуть вони у своїй хаті і господарюють щасливо.
Пояснення:
вибирай
Суспільно- побутові пісні - у ціх піснях відтворено життя наших пращурів. Ці пісні поділяють на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутськи, наймитські й заробітчанські.
Історичні пісні- відтворюють справжні історичні події, зображують конкретних історичних осіб, найголовнішу рису народних героїв- готовність іти на самопожертву заради рідної землі.