Відповідь:
1Б, 2В, 3Б, 4(1Б,2В,3А), 5А, 6Б, 7А, 8А, 9В, 10Б, 11 Б, 12В
1. Слова " От знайдибіда" належать дідові Яви - діду Вараві.
2. в Кавунах замурували Павлушу
3. "Добре кусай" любив повторювати дід Салимон
5. Улітку учні повинні були зібрати колекцію комах
6. Бабуся Митька жила в селі Юрківка
7. Дід Трохим здогадався хо вирив яму, бо бачив лопату і те, як хлопці знітилися
8. Слова подяки Василю за чудові кнікули належить Митьку (Сергій готовий був побити Василя, а не подлякувати)
9. Машина часу була замаскована під жовтий "Запорожець"
10. Синьоморді розносили вірус страху
11. Протиотруту винайшла бабуся Соля
12. Момент найвищого емоційного напруження в сюжеті твору - кульмінація
Пояснення:
Звісно ж, це все має позитивне значення, особливо прагнення до вдосконалення. В нашому світі дуже багато негативу, і він дуже нагнитає людей і вони дуже швидко здаються, і тут оптимістичніть дуже потрібна щоб навіть в самі невдалі і погані ситуації знайти щось хороше і не здаватися. А самовдосконалення дуже важлива штука, наприклад ти ходиш в школу і вчишся на хорошиста. Можливо школа не дає тобі необхідних знань або не правильно їх викладає, і тут знадобится самовдосконалення! Ти приходиш додому, зробив уроки і т.д. і далі напевно ідеш грати в телефон або в комп'ютер. А замість цього краще почитати в книжку щоб наприклад взяти більше знаннь в ті чи інші сфері або в темі яку ви напиклад вивчаєте по історії. І тоді прийти на урок і заробити кращу оцінку ніж інші рази. Так само зі спортом і т.д. Самореалізація в ім'я добра це добре, робити добро це завжди добре, наприклад вкладати гроші в благодійність, або до перейти бабусі дорогу і т.д. Також ми знаємо дуже старе правило, якщо ти будеш поводиться до людей добре і до її то вона до тебе відноситься так само (але я винятки).
Объяснение:
Разом із величними постатями історичних діячів визвольного руху, захисників рідної землі, героїчних месників з народу в творчості Тараса Григоровича Шевченка постає тема нелегкої жіночої долі. Образ жінки-коханої, жінки-матері часто зустрічається в Шевченкових творах. Для поета жіноча доля не просто була темою творчості, це було наболіле питання його життя. Вирісши сиротою, Тарас Григорович не знав що таке материнська любов, турбота й ніжність. Зате добре відчував бійку і лайку мачухи. Навіть ставши вільним, поет так і не одружився, не завів сім’ї. Ніхто не чекав його в теплій затишній оселі, нікому було вилити свою душу. Саме тому він так щиро співпереживає героям своїх творів.
Доля жінки-кріпачки у Шевченкових творах завше була трагічною, бо саме такою вона була в жінок, котрі зустрічалися поетові у житті. Важка праця, страхітливі умови життя, знущання – усе це знайшло відображення у Шевченкових творах «Наймичка», «Утоплена», «Катерина», «Причинна».
Поет часто порушує проблему долі дівчини-покритки. Скільки таких скривджених дівчат ми бачимо у його творах! У кожній з них є власна історія нещасного кохання, загубленого з вини «паничів-москаликів». В ній страчене або безповоротно скалічене життя молодиці.
Улюбленим жіночим образом у поета був образ матері з дитиною. Він завжди співчував дітям, страшенно їх любив.
Отже, жіноча доля була для Тараса Шевченка перш за все трагедією особистою, проблемою, що торкнулася ніжних струн Кобзаревої душі.