М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Твір на тему залишатися самим собою.

👇
Ответ:
samwwww
samwwww
24.08.2022
Що значить бути самим собою? На мій погляд, бути самим собою - значить діяти у відповідності зі своїми бажаннями, володіти індивідуальними, властивими тільки тобі якостями, мати свої життєві принципи і не відступати від них, якщо, звичайно, життя відповідно до цих принципів зручна і виправдана. Іншими словами, бути самим собою - значить чинити відповідно до волі своєї душі і свого серця.    Але чи можливо зберегти свою індивідуальність в умовах нашої сучасної дійсності? Якщо так, то яким чином? Якщо немає, до чого це може привести? На жаль, реальне життя, точніше, сучасне суспільство, диктує нам свої закони і правила (перш за все з точки зору етики і моралі), яким людина вільна підкорятися або не підкорятися, в залежності від того, чи відповідають громадські правила основам його моралі.    На мій погляд, умови сучасного життя не дозволяють людині повною мірою висловити свою сутність, своє єство, жити згідно душевної волі. Переслідуючи певні життєві цілі (заміжжя, престижна робота і т.д.), людина пристосовується до цих умов, зливається з натовпом, намагається бути схожим у своїх діях на більшість, втрачаючи тим самим свою індивідуальність. Яскравим прикладом може служити таке явище, як мода, правилами якої підпорядковуються всі без винятку. Однак «загальним» може бути не тільки одяг, тобто будь-яке зовнішнє прояв сутності, а й мислення, і не кожна людина в тій чи іншій ситуації надійде відповідно зі своїми почуттями і бажаннями. Можливо, це доля слабких, невпевнених у собі, нетворчих людей, які бояться жити за власними правилами. Дуже часто для нас, особливо дівчат, складно і страшно бути в меншості, однієї захищати і відстоювати свою думку перед іншими людьми. Але такі вчинки, як правило не проходять безслідно. Історія знає безліч сильних, талановитих жінок, які були лідерами, вміли повісті інших за собою, надихнути і вселити надію. Але вони всіма правдами і неправдами боролися з «більшістю», приносячи в життя щось нове і тому незрозуміле оточуючим. Жанна Д'арк, Олександра Коллонтай, Маргарет Тетчер, Ірина Хакамада - вони відомі всьому світу не через те, що погоджуються або пристосовуються, а через свою вірність принципам і сміливості ці принципи виражати і захищати.    Але, з іншого боку, чи зрозуміє суспільство людини, що намагається жити не так, як всі, чи не призведе вираження своєї індивідуальності до замкнутості і самоти цю людину? Ні, якщо він сильний, самодостатній, здатний знайти сили протистояти думку більшості. У сильної людини думки перетворюються в дії, а не в фантазійні образи.    Можливий третій варіант, коли мета дійсно виправдовує засоби і можна (навіть потрібно) на деякий час надіти маску і стати таким, яким тебе хочуть бачити, але в душі своїй все-таки залишатися таким, який ти є. На мою думку, це так само якість сильних людей, здатних відстоювати свою життєву позицію, нехай не в відкритій формі, але залишатися самими собою. Дуже яскраве підтвердження цьому можна знайти в шекспірівських рядках: «Життя - театр, і всі ми в ній актори». Ця фраза зайвий раз доводить, що бути самим собою - важка справа. Це дійсно «справу», яким потрібно займатися, яке необхідно в собі виховувати, щоб не бути схожим на інших, бути цікавим для оточуючих. Це особливо важливо для нас, дівчат, охочих привернути увагу якоюсь своєю родзинкою, тим, чого немає в інших. І справа навіть не в красі зовнішньої, яка всього лише посудину, в якому заховано головне - особистість людини, його характер. Потрібно прислухатися до свого серця, своєї душі, бачити в дзеркалі насамперед саму себе, а не подругу з сусіднього під'їзду або відому актрису. Тільки в цьому випадку можна знайти душевну гармонію, а це найголовніше.
4,4(28 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
AilaRait
AilaRait
24.08.2022
Нещодавно я прочитала цікаву та щиру казку «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Це чудова розповідь про маленьку лісову істоту, яка має «велике» серце. Казка навчає нас любити рідних та близьких, бути небайдужими та уважними до інших. Хуха сумує без своїх друзів: «тяжко жити без рідного товариства». Вона показує нам приклад ввічливості: «попрощалася, красненько подякувала гостинним козам». Маленька істота працьовита, добра, слухняна, лагідна. Страждання, самотність, холод та голод випали на долю Моховинки, але вона сміливо та терпляче долає всі труднощі: знесилена «мандрувала все дал сть та кмітливість ставали їй у пригоді: «під нею було кілька щілин, якими можна було пролізти». Коли сталося нещастя у хліві, хуха швидко прийшла на до покликала дітей, потім дорослі врятували козу Лиску. У вчинках маленької лісової істоти ми бачимо великий оптимізм, мрію та надію про краще життя. Вміння пробачати – дуже добра риса хухи. Автор на прикладі Моховинки спонукає нас бути добрими, працьовитими, пробачати іншим, робити добро. Вона може бути для нас добрим прикладом.
4,5(88 оценок)
Ответ:
vamp9991
vamp9991
24.08.2022

Хухи народжуються (А) навесні.

2. Моховинка була хухою (Г) боровинкою.

3. Між героєм та реплікою можна встановити відповідність..

Дід - (В) Господи! Пробач мені мої гріхи... Я не хотів би покинути цей світ, не покаявшись...Мама - (Б) То вві сні таке часом увижається. У житті такого ж не буває.Хо-Суковик - (А) По тому як той дід поспішає та оглядається, я бачу, що він робить не по правді.Хуха-Моховинка - (Д) Хухи не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності.

4. Розкажіть про всі добрі вчинки Моховинки.

Добрі вчинки Моховинки: 1) разом з іншими кликала на до лісника, коли дід рубав сосну;2) врятувала козу Лиску;3) пробачила діду погані вчинки та вивела з лісу. Автор захоплюється Моховинкою, яка вміє пробачати, допомагає іншим, безкорислива. Співчуває їй у нещастях. Це видно з ніжних та пестливих слів, яких вживає автор, описуючи персонаж.

5. Чому Моховинка не залишилася жити в хліві?

Моховинка не залишилася жити в хліві, бо «одного бракувало Моховинці: не було тут ніде поблизу жодної іншої хухи. А кожний знає, як тяжко жити без рідного товариства в чужій стороні!». Вона сумувала за своїми рідними, друзями, іншими хухами, рідним краєм.

6. Що приваблювало дітей у характері Моховинки?

Дітей приваблювало у характері Моховинки вигадливість, «вони весело забавлялися, бо хуха була моторна й уміла вигадувати всілякі виграшки», уміла копіювати рухи усіляких лісових тваринок, була добра, весела, мила, нешкідлива, співчутлива, слухняна, лагідна.

7. Як ви розумієте виділене слово в реченні Хухи не потребують подяки.

На мою думку вони безкорисливі та вважають своїм обов’язком допомагати слабшим, робити добро. Моїм обов’язком є добре вчитись, старанно виконувати домашнє завдання, виконувати доручення рідних.

8. Запишіть у робочий зошит усіх героїв казки «Хуха- Моховинка», розділивши їх у дві колонки:

Реальні персонажі: дід, лісник, діти та їхні батьки, кози. Вигадані персонажі: хухи, хо-Суковик, Лісовик.

9. Прочитайте уважно матеріал рубрики «До речі...» і перший абзац останньої частини казки «Хуха-Моховинка».Чому?

У рубриці «До речі...» написано, що «узимку вони впадають у сплячку аж до весни». У казці Моховинка мандрувала взимку, серед снігових заметів. У давніх віруваннях «хухи попереджають людей про небезпеку, яка чатує на мандрівника в лісі». У казці Моховинка допомагає козам, грається із дітьми. У літературній казці автор має право відходити від міфічних уявлень, бо це художній твір.

10. Чого навчає казка В. Королева-Старого «Хуха- Моховинка»?

Казка В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка» навчає нас бути добрими, співчутливими, безкорисливими, уміти пробачати, допомагати іншим, любити свій рідний край, бережно ставитись до природи.

11. Дуже зраділи дитинчата, коли перед ними з 'явилося те миле звірятко, що вони бачили його вві сні. Люди більше вірять побаченому, адже воно зразу переконує. Так в казці мама не бачила живої хухи, тому вважає, що появляються вони тільки в сні. Діти впевнені в існуванні хухи, бо вони побачили її.

12. Уривок, у якому йдеться про життя Моховинки в хліві. Минав день за днем. Тихо й спокійно жила в козячому хліві Моховинка. Було їй тут тепло, мала вона м'яку постіль, їжа була смачна та поживна. Могла їсти досхочу запашного сіна, майже щодня знаходила кілька крихіток хліба, а часто могла ще й по-лизати краплинку молочка, що іноді вибризкувалося з дійниці на сіно. Одного бракувало Моховинці: не було тут ніде поблизу жодної іншої хухи.

Уривок, у якому йдеться про життя Моховинки серед дітей.

Тепер вони приносили Моховинці крихітки всього того, що їм давали найсмачнішого. А хуха, коли ніде поблизу не було когось із людей, показувалася дітям, гралася з ними, дуже їх бавила..

4,6(6 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ