В хаті, у нірці під ліжком жила маленька сіренька мишка, яка боялася людей. Коли нікого не було в домі вона вибігала на подвір’я, та у поле до своїх міських подруг. Сестриці з міста були худі, голодні, миршаві, розказували, що в людей тепер голод, а про мишей і говорити нічого.
Мишка розповідала, що її господар багатий. Його всі бояться, бо він убив двох здорових кабанів. М’ясо закоптив і продає, а гроші складає в скриню під ліжко. Вночі приїжджають люди, забирають продукти, а хазяїнові гроші дають. Він радіє і каже жінці, що війна до їм розбагатіти.
Якось мишка почула в хаті чужий голос і побачила заплакану жінку з міста. Жінка просила молока для хворої дитини, гроші обіцяла принести пізніше. Господиня відмовила, сказавши, що в самих нема чого пити.
Мишці стало соромно за їй хазяйку. Добре, що діти сплять, а то б ще навчилися брехати, як люди. Чому так у світі, що одні з голоду гинуть, а інші папірці у ящиках ховають? Хіба ж папір важливіший за життя?
І вирішила мишка знищити гроші. Працювала кілька діб. А тут господар сказав, що ніхто не сміє дармувати, навіть гроші. І треба купити свинок, підгодувати, продати й мати грошей, як у банку, бо коли ще наступна війна буде.
Чоловік поліз по гроші — а там усе погризене. Став кричати на жінку, бо вона не захотіла тримати кота, ложки молока іла, і кидатися на неї з кулаками.
А мишка моргнула дітям — і в поле. Краще там, ніж у такій хаті.
вони любили одне одного наприклад коли павлкся взяли у полон то він сказав: "я скажу всю правду , лише не доповім усього,бо сам не знаю.я бачив на вічі мустафу-агу в битві; а що із ним від так сталося, все знає вже моя сестра".з першого погляду може здатися що тут нічого такого,та дочитавши повість до кінця ми взнаємо що павлусь сам все знав але захотів рятувати свою сестру.а сміливість ви мабуть задається питанням сміливість у тому що якби девелт-гірей дізнався про цю брехню було б павлусь погано.
