За жанром твір є народною думою (про це говорить пісенно-розповідний характер героїчного змісту).
Тема: зображення однієї з найжорстокіших сторінок в історії України – війни проти турецько-татарських загарбників.
Ідея: прославлення українських воїнів, як справжніх захисників своєї Батьківщини.
Уся дума пронизана основною думкою: хоч і минули ті часи, оповиті кров’ю, проте слава мужніх козаків не згасає. Адже своїми подвигами вони заповіли нам стояти на обороні рідної землі.
Композиційно дума складається із заспіву, епічної розповіді (власне розгортання сюжету) і кінцівки. Поетична форма має непослідовне римування ( переважно дієслівне). Використано такі художні тропи та фігури, як епітети (коня вороного; ясненьку зброю), порівняння (ой на татарина скрива, як вовк, поглядає) звертання (татарко, татарко), анафори й риторичні оклики ( ой чи ти думаєш те, що я думаю? ой чи ти бачиш те, що я бачу?).
«Самійло Кішка» аналіз
Тема «Самійло Кішка»: зображення перебування Самійла Кішки з козаками у турецькій неволі, їх звитяжна боротьба з ворогом.
Ідея «Самійло Кішка»: возвеличення мужності, стійкості, віри у перемогу (Самійло Кішка, козаки); засудження зрадництва, підступності, прагнення до ситого життя (Лях Бутурлак)
. Основна думка: віра, християнська любов до рідного народу, наполегливість у досягненні своєї мети – критерій, яким керуються справжні патріоти-українці, зрадництво – найстрашніший гріх, який карається смертю. Жанр «Самійло Кішка»: історична дума про страждання невільників у турецькій неволі.
Образ Грицька Чупруненка в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного Антиподом Чіпки в романі виступає Грицько Чупруненко. За походженням він, як і Чіпка, селянин, бідняк, він також зазнав злиднів. Грицько — найближчий приятель дитячих літ Чілки — обирає інший життєвий шлях. Хоч росли вони в однакових умовах, та шляхи їхні розійшлися. Життєвим ідеалом Грицька стає «хата тепла, жінка-любка та мала дитина». Невдачі, бідування, злидні породили у хазяйновитого парубка егоїзм, байдужість до долі інших, корисливість. Навіть приятелювання з Чіпкою Грицько намагався використати для власного збагачення. Неприховане злорадство щодо Чіпки, зневага свого товариша — це так само своєрідна трагедія Грицька. Грицько, такий самий сирота й бідняк, як Чіпка, зумів заробити грошей, купити землю й чесно господарювати на ній. Образ Грицька допомагає краще зрозуміти постать Чіпки, виразніше побачити класове розшарування, яке сталося на селі після реформи 1861 року.
Цитатна характеристика героя. - «Султан Сулейман буде найбільший зі всіх султанів наших!» - «Предсказано, що з початком кождого століття родиться великий муж, який обхопить те століття, як бика за роги, і поборе його. А султан Сулейман уродився в першім році десятого століття Геджри». - «Вічно жити не буде й він. Але старе передання каже, що він і по смерті правитиме світом ще якийсь час». - «Десятий султан Османів умре на львинім столі сидячи. А що він у хвилі смерті своєї оточений буде всіма ознаками влади, то люде і звірята, генії й злі духи боятимуться його і слухатимуть, думаючи, що він живий. І ніхто не відважиться наближитися до Великого халіфа. А він нікого не закличе, бо буде неживий. І так сидітиме, аж поки малий червак не розточить палиці, на яких великий султан опирати буде обі руки свої. Тоді разом з розточеним патиком упаде труп Великого Володаря. І смерть його стане відома всім». - «...Наслідник Седіма Грізного, десятого султана Османів, найгрізнішого ворога християн». - «...Первородний син і правний наслідник Селіма Грізного,— Сулейман Величавий,— пан Царгорода і Єрусалима, Смирни і Дамаска і сім сот міст багатих Сходу і Заходу, десятий і найбільший падишах Османів, халіф всіх мусульманів, володар трьох частей світу, цар п’ятьох морів і гір Балкану, Кавказу й Лівану і чудних рожевих долин здовж Маріци, і страшних шляхів на степах України, могутній сторож святих міст в пустині Мекки і Медини і гробу Пророка, пострах всіх християнських народів Європи і повелитель найбільших сил світу, що міцно стояли над тихим Дунаєм, над Дніпром широким, над Євфратом і Тигром, над синім і білим Нілом...» - «Він був прекрасно одягнений,— стрункий і високий. Мав чорні як терен, блискучі, трохи зачервонілі очі, сильне чоло, матово-бліде обличчя, лагідного виразу, тонкий, орлиний ніс, вузькі уста й завзяття біля них. Спокій і розум блистіли з карих очей його». - «Був у найвищій мірі здивований і — роззброєний. Тінь твердості зовсім щезла довкруги його уст. Велике зацікавлення сею молодою дівчиною, що так основне ріжнилася від усіх жінок в його гаремі, перемогло в нім усі інші почування» - «Молодий султан знав, що в цілій величезній державі його нема ні одного дому, ні одного роду мослемів, з котрого найкраща дівчина не впала б йому до ніг, якби лиш проявив охоту взяти її до свого гарему. Він дуже здивувався, що трут, одна з його служниць,— ба, невольниця! — може мати такі думки...» - «На нім був чудовий, синій туркус, що хоронить від роздратування й божевілля, від отруї і повітря, що дає красу і розум, і довге життя та й темніє, коли його власник хворий». - «...І перша, і друга любов може стати отруєю, коли не поблагословить її Бог всемогучий». - «...Я ще не зустрічав такої гордої дівчини ні жінки. Ніколи!» - «Падишах Сулейман біг за нею, як біжиться за долею, за щастям: всім серцем своїм і всею вірою». - «Настя: “— А Сулейман? Цікаво, яка його душа — там — у самім нутрі?”». - «Настя: “— Ти володар великої держави, а я никла квітка... Таких, як я, багато, таких, як ти, нема...”». - «Настя: “Знала, що режим у гаремах був суворий, але не сподівалася аж такої страшної кари за свою образу. Очевидно, султан мусів уже заявити суддям, що її обида — се обида його і його дому”». - «О, Хуррем! Коли не зломлю страхом сеї ненависті, то вона буде вибухати проти тебе що раз, то грізніше. Се, що вони зробили тепер, тільки початок вибухів. Я знаю своїх людей!». - «Перед ним відкрився немов замкнений досі й зовсім йому невідомий, новий огород душі його любки, в котрім цвіли квіти, яких досі не стрічав».
Дума про козака Голоту
За жанром твір є народною думою (про це говорить пісенно-розповідний характер героїчного змісту).
Тема: зображення однієї з найжорстокіших сторінок в історії України – війни проти турецько-татарських загарбників.
Ідея: прославлення українських воїнів, як справжніх захисників своєї Батьківщини.
Уся дума пронизана основною думкою: хоч і минули ті часи, оповиті кров’ю, проте слава мужніх козаків не згасає. Адже своїми подвигами вони заповіли нам стояти на обороні рідної землі.
Композиційно дума складається із заспіву, епічної розповіді (власне розгортання сюжету) і кінцівки. Поетична форма має непослідовне римування ( переважно дієслівне). Використано такі художні тропи та фігури, як епітети (коня вороного; ясненьку зброю), порівняння (ой на татарина скрива, як вовк, поглядає) звертання (татарко, татарко), анафори й риторичні оклики ( ой чи ти думаєш те, що я думаю? ой чи ти бачиш те, що я бачу?).
«Самійло Кішка» аналіз
Тема «Самійло Кішка»: зображення перебування Самійла Кішки з козаками у турецькій неволі, їх звитяжна боротьба з ворогом.
Ідея «Самійло Кішка»: возвеличення мужності, стійкості, віри у перемогу (Самійло Кішка, козаки); засудження зрадництва, підступності, прагнення до ситого життя (Лях Бутурлак)
. Основна думка: віра, християнська любов до рідного народу, наполегливість у досягненні своєї мети – критерій, яким керуються справжні патріоти-українці, зрадництво – найстрашніший гріх, який карається смертю. Жанр «Самійло Кішка»: історична дума про страждання невільників у турецькій неволі.