«Михайло Коцюбинський — письменник сонячний. І не тільки тому, що «носив у душі сонце», як сам про себе казав... Уся його проза... — це світлий, відкритий простір для душі й духу» (О. Логвиненко). «Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п’ят... був справжнім аристократом Духа без жодного силування зі свого боку...» (С. Єфремов). «У Коцюбинського [«Тіні забутих предків»] реальне і міфічне займають два плани: у зображенні суспільного життя домінує реальний компонент, у змалюванні життя особи — міфічний» (М. Кіяновська). «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник» (А. Крушельницький).
Дрімати
гарний - любо оком глянути
однакові - одним миром мазані
вільно жити - дихати на повні груди
повторювати те саме - знов за рибу гроші
теревенити -химині кури розводити
наполягати - стояти на своєму
прагнути - рватися душею
скупий - собака на сіні,
поступово - крок за кроком
дуже здивований - очі на лоба лізуть
нашкодити - підкласти свиню,
писати вірші - осідлати Пегаса
насміхатися - строїти смішки
безліч - тьма-тьмуща