Нащо крилатим ґрунт під ногами? "А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо." (Ліна Костенко) Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам*ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?". Цю ж тему видатна поетеса продовжила у вірші "Крила". Вона говорить, що крилатим ґрунту не треба... Та хіба людина має крила? Виявляється, що так. Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, вірність у коханні, працьовитість, щедрість, надія, мрія... Ґрунт потрібен лише нашому фізичному втіленню. Наша душа завжди літає і крила має!
P.S. Ґрунт – згідно правил української мови, якщо мова йде про “землю”, то слово пишетеся з літерою “ґ”.
НА МОРІ Хвилі бавляться та б'ються, Наче неслухи - хлоп'ята. І стрибають, і сміються: Вітер їм лоскоче п'яти. Вгору, вниз і знову вгору Підганяє дужий вітер. Розгойдав він ціле море Як же хвилям не радіти!
ВЕСЕЛЕ ЛІТО Сонце, море і пісок – Все для ігор, для діток. Зайчик сонячний стрибає, Він з малятами пограє: Можна в жмурки в доганялки. Раді Саші і Наталки А Сергій в пісочку грав, Він фортецю збудував. На мурашник схожа дуже. Влітку весело нам, друже! Море хвилями хлюпоче, Дітлахів воно лоскоче.. Всі стрибають і радіють, Про веселе літо мріють.
Он отказался принимать доспехи Бриана де Буагильбера, а за вооружение и лошадей других рыцарей взял лишь половину суммы.