- привіт, катрусю! чому тебе сьогодні не було в школі?
- привіт, аліно! на жаль, я захворіла.
- ой, щось страшне?
- та ні, звичайна застуда. можливо, розкажеш мені, як справи в школі?
- все як зазвичай. на мові сьогодні вивчали числівники, а на і повторювали пройдений матеріал.
- а можеш сказати, що задали додому?
- так, звичайно. з мови треба провідміняти числівники "сорок" і "сто тридцять п'ять".
- записала.
- з літератури потрібно вивчити вірш шевченка на сторінці підручника 147. а з ійської варто скласти твір на тему "мої весняні канікули".
- дякую тобі.
- а ще вчителька просила спитати, чи не хочеш ти брати участь у шкільному конкурсі "я - режисер"?
- дуже цікаво, а що потрібно?
- треба відзняти і змонтувати відео про школу.
- це мені цікавить. подай заявку і за мене, будь ласка.
- добре, одужуй! чекаю на тебе в школі! бувай!
- дякую, бувай!
Варіант 1. Міні-твір
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Варіант 2 Міні-твірОдного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.
Твір на тему «Шкільне життя» з фразеологізмами
Я розповім вам історію зі шкільного життя. Вона сталася безпосередньо зі мною. Одного разу ми писали контрольну з фізики. Завдання саме з цього придмета я ніколи не вмів довести до ладу. Ми завжди вирішували ці завдання разом з моїм сусідом з задньої парти. В нас співпадав варіант контрольної. Без напарника я був би як без рук.
Але цього разу на контрольній я виявив, що він тихою сапою перебрався на вільне місце поблизу відмінника. Звісно, він сунув туди, як переїжджа сваха, щоб самому списувати. Ось тобі й й маєш!
Впродовж усього уроку я свердлив його очима, сподіваючись пробудити його совість. Але в мого товариша й за ухом не свербіло. Залишившись з контрольною сам на сам, звичайно, я спершу сів на мілину. Але не став здаватися та понаписував у зошиті всього, що тільки зумів.
Меня тоді здалося, що роботу я виконав без ладу і складу. Я був певен, що схоплю двійку, і тому дуже здивувався, коли мені поставили аж дев`ять балів. Виходить, я сам непогано впорався з фізикою! Мені аж світ роз`яснився, коли я потім дізнався про це.
Як для мене справжня дружба-це коли ти впав то твій приятель не плчне сміятися з тебе, а до тобі встати, коли він тебе підтримає, та ти не використовуєш його доброту і також допомагаєш в тяжку хвилину