У квітні 1847 р. Т. Шевченка, як і інших членів Кирило-Мефодіївського братства, заарештовали. Під час обшуку у нього жандарми знайшли поему “Сон” та інші вірші, що входили до збірки “Три літа”. Поета під конвоєм доставили в Петербур, де його справу вів особисто С. Орлов – шеф жандармського відділу. Саме він доповів Миколі I про Т. Г. Шевченка, що той закликає скинути самодержавний устрій і образив його Величність (“фельдфебель-цар”, “творець зла”, “лютий Нерон”, “безбожний цар”, “правди гонитель жестокий”). Після цього Микола I власноручно написав: “Під самий суворий нагляд з забороною писати й рисувати”.
Т. Шевченка заслали на військову службу в Орській фортеці, в Оренбурзькій області. Ця фортеця була абсолютно неприступною. Вона була обнесена високим валом і глибоким ровом з трьох боків, з четвертого боку – рікою Уралом. Шевченко служив у третій роті, 5-го лінійного батальйону, 23-ї піхотної дивізії під номером 191 рядовим.
Як і в кожної людини, у мене є розпорядок дня. Сам я його не складав, цей розпорядок виробився сам, оскільки ідеально розподіляє усі мої справи.
Прокидаюся я о 7.00. Мої уроки починаються о 8.30, і тому за півтори години я завжди встигаю неспішно зібратися та поснідади, а дорога займає лише 15 хвилин. О 10 годині я снідаю у школі, а о 12.30 - повертаюся додому. Там я обідаю, потім гуляю на свіжому повітрі. Зазвичай це займає у мене 2 години, отже, за уроки я сідаю о 14.30. На них я витрачаю 2-3 години, а о 6 я іду на тренування, які тривають півтори години. Після повернення додому я затрачаю деякий час на до по господарству, потім - улюблена справа, і, нарешті готуюся до сну. Таким чином, спати я лягаю о 10.
Іноді мій розпорядок дня змінюється залежно від зміни моїх інтересів, але основна частина залишаєтся сталою. Ось такий у мене розпорядок дня!
